Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

СІЧ — адм. і військ, центр запорозького козацтва. Вищим органом влади на Січі була рада, право участі в якій мали всі без винятку козаки. Інколи ради проводилися і на репрезентативній основі. Зібрання козаків з їхньої власної ініціативи називалося чорною радою. До компетенції ради входили всі найважливіші справи козацького товариства. Виконавча влада_ належала кошовому отаманові. Його помічниками були суддя, осавул, писар, курінні отамани. Для організації військового походу серед старшини обирався гетьман.

Різноманітні обставини змушували козаків змінювати місце розташування Січі їх налічувалося 7: Томаківська (до 1593), Базавлуцька (1593—1638), Микитинська (1638— 1652), Чортомлицька (1652—1709), Кам'янська (1709—1711), Олешківська (1711—1734), Нова Січ (1734 — 1775). Остання стала центром Вольностей Війська Запорозького — території південноукраїнських земель, освоєних козацтвом до загарбання їх російським урядом у другій половині XVIII ст. Традиції Запорозької Січі не зникли і після її останнього зруйнування російськими військами в 1775. Вони проявилися в житті козацької громади на Дунаї (Задунайська С.) та Кубані.

В.Щербак



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]