МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861 — система заходів російського уряду, спрямована на поступову ліквідацію в країні кріпосницьких відносин. Безпосередніми причинами селянської реформи були поразка Росії у Кримській війні 1853—1856 та загострення у зв'язку з цим соціально-економічного становища в цілому.19 лютого 1861 були оприлюднені "Маніфест" про відміну кріпосного права та "Положення про селян, що виходять з кріпосної залежності", згідно з яким її позбулися 22,5 млн. осіб. Водночас за поміщиками залишалися всі їхні землі. Вони були зобов'язані надавати селянам т.зв. "садибний притулок" та тимчасові обробіткові ділянки, розміри яких визначалися спеціальними "уставними грамотами". Община залишалась, як і раніше, недоторканою. Селянська реформа на місцях визначалася чотирма "Місцевими положеннями". Україна підпадала під дію трьох із них. Найвищі розміри наділів коливалися тут від 3 до 12 десятин на ревізьку душу (причому найбільші показники припадали на Степовий регіон), нижчі були на третину менші. На Лівобережжі землею наділяли згідно з спадково-сімейним принципом, і відробітки тут були вищі, у Київській, Подільській та Волинській губерніях — за інвентарними правилами 1847—1848, і повинності тут були менші.

Безпосереднім результатом селянської реформи стало прискорення майнової диференціації населення. Так, близько 220 тис. українських селян були обезземелені, 100 тис. отримали до одної десятини, понад 1,6 млн. — від 1 до З десятин на душу. Способи проведення селянської реформи подекуди наражалися на значний спротив. Селяни відмовлялися вносити викупні платежі, вимагали наділення їх "дарчими ділянками". Всього у 1861 в Україні відбулося близько 3,1 тис. селянських виступів, в яких брали участь понад 2 млн. мешканців 4160 сіл. Найзначнішими були Безуглівське та Кам'янсько-Слобідське заворушення.

О.Машкін



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]