Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКА ВІЙНА 1941—1945 — почалася 22 червня 1941 підступним, без оголошення, нападом німецької армії. На боці Німеччини виступили Італія, Словаччина, Угорщина, Фінляндія, Румунія. Першими прийняли на себе удар прикордонники і війська, розташовані поблизу кордону. Через злочинні дії Й.Сталіна та військового керівництва, що призвели до масових репресій серед командування Червоної армії, та з інших причин вона не була готовою до організованої відсічі ворогові і, зазнавши величезних втрат у прикордонній битві, змушена була відступати. Німецькі війська у складі груп армій "Північ", "Центр" і "Південь" з боями просувалися відповідно до Ленінграда, взявши його у блокаду, на Москву, окупувавши на кінець червня Білорусію, і в напрямку Києва. З 11 липня по 26 вересня 1941 тривала Київська оборонна операція. Більш ніж на два місяці ворога було затримано під Одесою. Ще тривалішою була оборона Севастополя.

Після поразки німецьких військ під Москвою і невдалих спроб Червоної армії реалізувати сталінські задуми розгрому ворога на різних ділянках радянсько-німецького фронту (особливо прикрими були поразки радянських військ під Харковом і Керчю в травні 1942) вермахт знову захопив стратегічну ініціативу і в кінці червня 1942 розгорнув загальний наступ. Незабаром ворожі війська вийшли до Волги в районі Сталінграда і на Північний Кавказ. 19 листопада 1942 після ретельної прихованої підготовки почався великий контрнаступ радянських військ під Сталінградом, під час якого було оточено 22 дивізії німецької, італійської та румунської армій (330 тис. солдатів та офіцерів). Перемога під Сталінградом і на Кавказі забезпечила перехід стратегічної ініціативи до Червоної армії. Це дало змогу їй уже в грудні 1942 почати визволення території Луганської (тоді Ворошиловградської) області України, а також прорвати блокаду Ленінграда. Проте, незважаючи на поразки, Німеччина мала ще велику військову потугу і, намагаючись взяти реванш, улітку 1943 здійснила великий наступ у районі Курської дуги. Радянські війська відбили його і перейшли у контрнаступ, захопивши стратегічну ініціативу на усьому фронті — від Великих Лук до Чорного моря. Почалося масове вигнання ворога із захоплених ним територій. Допомогу діючій армії надавали партизани, що діяли в окупованих німцями районах, а також населення, яке настраждалося під фашистським ярмом. Центральними подіями останніх місяців 1943 були форсування Дніпра і Київська наступальна операція. Перед тим було вибито ворога з Донбасу.

У 1944 Червона армія, яка вже була добре озброєна першокласною бойовою технікою, що її постачали радянська воєнна промисловість, а також союзники СРСР — США та Англія, майже безперервно вела наступ по всьому радянсько-німецькому фронту, що був основним фронтом Другої світової війни. Нищівні удари були завдані ворогові в Україні (Корсунь-Шевченківська, Кримська, Львівсько-Сандомирська операції), Білорусії (операція "Багратіон"), на території Російської Федерації (Ленінградсько-Новгородська операція) тощо. Бойові дії було перенесено на території суміжних держав — у Центральну та Південно-Східну Європу. Одну за одною визволено від фашистів Польщу, Чехословаччину, Угорщину, Югославію та інші країни. Особливо тяжкими були бої на території Німеччини. У ході Берлінської операції (16 квітня — 8 травня 1945) радянські війська штурмом оволоділи столицею Німеччини. Другу світову війну в Європі було завершено. В літературі широко вживається й інша назва Радянсько-німецької війни — Велика Вітчизняна.

М.Коваль



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]