Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПОЛЯНИ: 1. Східнослов'янське плем'я (союз племен), яке жило в VI—IX ст. на території Середньої Наддніпрянщини (т.зв. київські поляни). Основними заняттями П. були орне землеробство, скотарство, промисли, ремесла (ковальське, гончарне, ювелірне тощо). Головні міста: Київ (центр племінного князівства), Переяславль Руський, Родня, Вишгород, Білгород, Канів. Із середини І тис. П. входили до антського союзу, а після його розпаду разом з русами та іншими східнослов'янськими племенами утворили наприкінці VI—VII ст. в Середньому Подніпров'ї нове ранньо-державне об'єднання. В середині VIII ст. поляни підпадають під владу Хозарського каганату і виплачують йому данину. У 80-ті роки IX ст. полянські землі після захоплення їх князем Олегом стають ядром утворюваної Давньоруської держави. Етнонім "Поляни" поступово виходить з ужитку (востаннє згадується в літописі під 944) і замінюється етнонімом "русь". 2. Західнослов'янське плем'я (союз племен), що у VIII—IX ст. жило в басейні р. Варти. До 60-х років VI ст. входило до складу антського союзу. Після його розпаду частина полян відійшла до більш безпечних на той час районів Центральної Польщі. Наприкінці VII—IX ст. поляни утворили племінне князівство (з центром в Гнєзно біля Познані) на чолі з династією Пястів, яке наприкінці X ст. стало ядром майбутньої Польської держави.

В.Кравченко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]