МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛК — створений у 1648. Першими полковниками були: Мартин Пушкар (1648—1658), Кирило Пушкаренко (1658—1659), Марк Коломак-Пушкаренко (1659). У 60-ті роки XVII ст. з Полтавського полку виділився Зіньківський (згодом Гадяцький) полк, приєднано кілька сотень від Чигиринського полку, крім того, його територію розширено за рахунок новозаселених земель уздовж р. Орелі. На 1764 до Полтавського полку входили сотні: Старосанжарівська, Новосанжарівська, Білицька, Кобиляцька, Сокольська, Кишенська, Переволочанська, Келебердинська, Нехворощанська, Маяцька, Царичанська, Китайгородська та Орельська, а на 1775 існували новоутворені три полкові Полтавські, Будиська й Решетилівська сотні. В 1764 значну частину полку приєднано до Новоросійської губернії. У 1775 Полтавській полк ліквідовано, а решта його території ввійшла до складу Полтавського повіту Новоросійської губернії. Найбільш відомі полковники Полтавського полку — Федір Жученко (1659— 1690 з перервами), Дем'ян Гужель (1661—1670 з перервами), Прокіп Левенець (1674—1678), Павло Герцик (1675—1695 з перервами), Левко Черняк (1680—1689 з перервами), Іван Іскра (1696—1700), Іван Левенець (1700—1729 з перервами), Іван Черняк (1709—1724 з перервами), Василь Кочубей (1727—1733), Андрій Горленко (1744—1765) та ін.

В.Панашенко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]