Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

БОЙКІВЩИНА — історично етнографічна область України, що охоплює гірські райони сучасних Львівської, Івано-Франківської (між верхів'ями річок Сяну і Лімниці) та Закарпатської областей (між річками Ужем і Торцем). Походить від назви населення області — бойків.

Територія Бойківщини займає близько 8 тис. кв. км. Через неї здавна проходив головний торговельний і військовий шлях з України в Угорщину й Західну Європу. Найбільші міські поселення — Турка, Бориня, Волове, Старий Самбір, Самбір, Борислав, Дрогобич, Долина, Калуш та ін. У 1772—1918 Б. перебувала під владою Австро-Угорщини, у 1919—1939 — Польщі; після возз'єднання Західної України (1939) та Закарпаття (1945) з УРСР входить до складу Української держави.

На Бойківщини народилися багато видатних діячів, зокрема гетьман П.Сагайдачний, генеральний суддя за Хмельниччини І.Креховецький. І.Франко присвятив історії та культурі цього краю низку художніх, публіцистичних та наукових творів ("Етнографічна експедиція на Бойківщину", "Карпато-руське письменство" та ін.).

Л.Ковпак



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]