Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПОЄНЕШТИ-ЛУКАШІВСЬКА КУЛЬТУРА — була поширена у III—І ст. до н.е. на території Румунії та Молдови, в Україні — у межиріччі Пруту й Дністра. Тут відомо близько 50 пам'яток, в основному поселень. Племена, що утворили цю культуру, влаштовували невеликі за площею, на кілька сімей, поселення біля води. Помешканням слугували великі наземні глинобитні споруди й напівземлянки плетнево-каркасної конструкції. Опалювалися житла глинобитними печами і вогнищами. У побуті вживався вишуканий посуд, різноманітний за функціями, формами та орнаментом, в якому поєднувалися риси кельтських і дакійських традицій гончарства, прикраси (фібули, намиста, браслети, деталі поясів), побутові речі (ножі, прясла, шила, голки). Всі ці речі мали яскраво виражений латинізований характер, властивий для культур Центральної Європи. Основним поховальним обрядом було трупоспалення. Є кілька поглядів щодо етнокультурної належності племен цієї культури. Одні дослідники вбачають в них германців, інші — дакійців, навіть слов'ян. Превалюючою в останній час є думка про поліетнічний склад цього народу. У формуванні культури брали участь германські племена пізньоморської і ясторфської культур, які мігрували на ці землі з Поельб'я та Північної Польщі, і місцеві дакійські племена. Внаслідок такого симбіозу утворилася етнічно мішана людність, яку античні автори називають бастарнами. До перших століть н.е. бастарни розчинилися в дакійському масиві.

Д. Козак



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]