МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПИЛЯВЕЦЬКА БИТВА 1648 — бойові дії між козацько-татарським військом на чолі з Б.Хмельницьким і польською армією під орудою гетьмана М.Потоцького поблизу м. Пилявці на берегах р. Ікви 21—23 вересня 1648. Сили сторін були приблизно однаковими — близько 100 тис. козаків і 5 тис. татар проти 80—90 тис. поляків. Центральним пунктом битви була гребля через річку. В перший день вона двічі переходила з рук в руки, але з третьої спроби полякам удалося захопити її. Однак 23 вересня Хмельницький завдає сильного удару по греблі, займає її та розпочинає наступ на польські позиції. У другій половині дня почала визначатися перевага української армії, підрозділи якої створили загрозу прориву в тил. Увечері частина польського війська таємно покинула поле бою, що спричинило паніку серед решти. Перемога української армії у Пилявецькій битві відкрила шлях до визвольного походу у західноукраїнські землі.

В. Степанков