Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПЕЧАТКА: 1. Прилад для витискування чи прикладання (матриця). 2. Відбиток на металі, воску тощо або відбиток мастилом (на пергамені, папері). Печатки відомі вперше у східних народів, від яких перейшли до греків та римлян, а від них поширилися в Європі. Найдавніші згадки про давньоруські печатки містяться в літописах (договори з греками 945 та 971). Вже в X ст. подибуємо диференційовані печатки: княжі, урядницькі, особисті та ін. За видами українські печатки поділяються на: державні (великокняжі й королівські київської, галицько-волинської, литовської доби, гетьманські, УНР, Української держави, УРСР й сучасні), територіальні (княжих уділів і волостей, провінцій Великого князівства Литовського, українських воєводств у межах Польського королівства, полків та запорозьких паланок, Гетьманської держави; намісницькі, губернаторські в складі Російської імперії, коронно-крайові в складі Австро-Угорської імперії), печатки місцевостей, родові й особисті, церковні тощо. Зображення на печатці дуже різноманітні. За радянських часів в основному ужитку були печатки із зображенням державного герба УРСР. Від грецького слова сфрагіс (печатка) походить сфрагістика — назва науки, яка вивчає П. як історичне джерело.

О.Пархоменко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]