МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПАЛІЙ (спр. прізвище Гурко) Семен Пилипович (?—1710) — козацький полководець, фастівський і білоцерківський полковник (1684—1704, 1709—1710). Народився в містечку Борзни (Чернігівщина).'Навчався в Київській колегії. У 1684 отримав "при-повідний лист" (дозвіл) польського короля на формування козацького полку у Фастові й заселення вільних земель на Київщині. На полковій території встановилося козацьке самоврядування. Спроби польських військ привести козаків до покори (1691 1693, 1700) зазнали відсічі. Протягом 1688—1704 Палій вів переговори з гетьманом І.Мазепою про возз'єднання Правобережної України з Лівобережною, але уряд Московщини, зв'язаний з Річчю Посполитою "вічним миром" (1686), не давав згоди на цю акцію. У 1702— 1704 П. очолював козацькі повстання на Київщині, Брацлавщині, Поділлі та Волині. В 1704 на Правобережжя вступили лівобережні козацькі полки під проводом Мазепи. За його наказом Палія було заарештовано, а повстання придушено. Царський уряд відправив П. у заслання до Тобольська (1705—1708), а в 1709, у зв'язку з війною зі шведами, повернув в Україну. В 1709 Палій очолює Білоцерківський полк і залишається його полковником до смерті.

Г. Сереієнко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]