Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України - Основні дати, події, коментарі

ТЕМА 7. КОЗАЦЬКА ДОБА, ФОРМУВАННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА (КІНЕЦЬ XV - СЕРЕДИНА XVIII СТ.)

1449 р.

Утворення кримського ханства. В ХIIIст. Крим став улусом (провінцією) Золотої Орди, а його населення алани, половці, слов’яни, греки, вірмени та інші народи підпали під залежність від татар. На початку XIVст  у Криму було створено особливе намісництво, фактично незалежне від монголо-татар. У 30-х роках XVст. у зв’язку з розпадом Золотої Орди в Криму починається боротьба за владу, що закінчилася в 1443р. перемогою Хаджи-Гірея. 1449р. Золота Орда офіційно визнала Кримське ханство. Кримському ханству підпорядковувалися Білгородська, Джамбуйлуцька, Єдикульська, Єдисанська, Ногайська та інші орди. Столицею ханства стало місто Бахчисарай. Кримське ханство здійснювало систематичні грабіжницькі походи на українські землі.

1475 р.

Після блискавичного морського походу турецького султана Махмеда ІІ Фатиха Крим став васалом Туреччини.

1482 р.

Перший масштабний напад кримських татар (хан Менглі-Гірей) на Київ, в наслідок якого місто було  нещадно пограбоване і зруйноване.

1489 р., 1492 р.

Перші писемні згадки про українських козаків. У 1489р. повідомляє польський хроніст Марцін Бєльський, що син польського короля Казимира IV Ян Альбрехт успішно переслідував татарські загони на Поділлі завдяки місцевим козакам добре обізнаними з умовами краю. У 1492р. Великий князь Литовський Олександр пише у листі-відповіді кримському хану Менглі-гірею, що дав команду знайти майно з пограбованих татарських кораблів під Тягинею і для цього вчинити обшук у місцевих козаків.

1490-1492 рр.

Повстання під проводом Мухи, яке було найбільшим із нарадних      виступів в Україні XIV-XVст. проти польсько-шляхетського гноблення. Воно охопило Галичину, Покуття, Буковину, Молдавію. Закінчилось поразкою.

1552-1557 рр.

Заснування фортеці на острові Хортиця черкаським старостою Дмитром Вишневецьким, яка започаткувала Запорізьку Січ.

1572 р.

Створення козацького реєстрового війська за наказом польського короля Сигизмунда ІІ Августа, який набрав на державну службу 300 козаків, які вносились у спеціальний список – реєстр. 1576-1578рр. король Стефан Баторій збільшив реєстр до 500 чоловік і надав їм низку привілеїв(від лат. priva lex – приватний закон):

1)  право рангового землеволодіння(земля за службу);

2)  звільнення від податків;

3)  право власної військової, адміністративної та судової юрисдикції;

4)  платню за службу;

5)  клейноди, гармати;

6)  містечко Трахтемирів з монастирем і лічницею для хворих та арсеналом, тощо.

Це стало початком козацького імунітету, бо козаки вийшли з підпорядкування польських старост і зумовило формування козацтва як окремого стану.

1573 р.

Заснування Іваном Федоровим друкарні у Львові. 1574р. він видав перші друковані книги в Україні – «Апостол» і «Буквар».

1577 – 1578 рр.

Козацький похід на чолі з Іваном Підковою на Молдавію; взяття столиці князівства – м.Ясси і проголошення Підкови господарем (правителем) Молдавії. Щоб не ускладнювати відносини з Туреччиною, васалом якої була Молдавія, польський король наказав схопити Підкову. Він був страчений у Львові.

1578 р.

Відкрито першу українську школу вищого ступеня – Острозьку Академію. Засновником її став князь Констянтин Острозький. Першим ректором був учений просвітитель – Герасим Смотрицький.

1586 р.

Заснування у Львові першого в Україні братства - національно-релігійної суспільної організації, яке творилося як протидія національному та релігійному гнобленню з боку Польщі. Від константинопольського патріарха Єремії Львівське Успенське братство здобуло ставропігію тобто непідлеглість місцевій церковній адміністрації, право її контролю та підпорядкування безпосередньо Константинополю.

1591 – 1593 рр.

Козацько-селянське повстання на чолі з Криштофом Косинським, яке охопило Київщину, Брацлавщину, Волинь і було спрямоване проти утиску з боку могнатів і шляхти, зменшення козацького реєстру, тощо. Закінчилось поразкою.

1594 – 1596 рр.

Козацько-селянське повстання на чолі з Северином Наливайком. Він, об’єднавшись з реєстровим козацтвом з гетьманом Григорієм Лободою та полковником Шаулою, пройшов із повстанцями через Поділля, Волинь, Полісся, Білорусь беручи контрибуцію з багатих міст і шляхетських маєтків. Під Білою Церквою повстанці зазнали поразки від польського гетьмана Станіслава Жолкевського і відступили за Дніпро. У травні 1596р. були оточені в урочищі Солониця (біля м.Лубни на Полтавщині). Зрадники схопили і видали керівників повстання полякам. Наливайко був страчений у м.Львів.

1596 р.

Берестейська церковна унія, згідно якої частина православних об’єднувалась з католицькою церквою під верховенством Папи Римського. В наслідок цього виникла в Україні нова церква – греко-католицька або уніатська, що привело до гострої ідейної боротьби між православною та греко-католицькою церквою.

1600 – 1602 рр.

Гетьманство Самійла Кішки, який перед тим пробув 25 років у турецькому полоні. За нього було відновлено козацькі привілеї та права, втрачені після повстання С.Наливайка. козаки брали активну участь в походах на Волощину, на Лівонію, де він і загинув.

1616-1622 рр.

Гетьманство Петра Конашевича-Сагайдачного. Він:

1)  навів дисципліну в козацькому середовищі і шляхом компромісу з польським урядом зміцнив його становище;

2)  був організатором наймогутніших морських походів проти Кримського ханства й Османської імперії, зокрема на Очаків, Перекоп, Синоп, Кафу, Трапезунд;

3)  вступив з військом Запорізьким до Київського братства (виникло в 1615р.); 1618р. здійснює похід на Москву з 20-тис. військом, щоб визволити королевича Владислава з облоги. Завдяки козацькій допомозі Річ Посполита уклала Деуленське перемир’я з Москвою 1618р.;

4)  1619р. уклав Роставицьку угоду з Польщею, за якою реєстр збільшувався до 3тис.чол.; реєстровці отримували платню 40 тис. злотих на рік, не реєстровці повинні були повернутися до свого попереднього стану;

5)  1620р. скориставшись перебуванням у Києві Єрусалимського патріарха Феофана, добився висвячення нового православного митрополита Іова Борецького і 5-х православних єпископів, для п’яти Єпархій. Так була відновлена православна митрополія;

6) 1621р. у битві під Хотином допоміг з 40-тис. козацьким військом польській армії (30тис.), якій протистояла 160-тис. турецька армія. Турецька армія була розбита, але П.Сагайдачний був поранений, в наслідок чого помер 1622р., похований на території Братського монастиря на Подолі в Києві.

1625 р.

Козацьке повстання на чолі з Марком Жмайлом. Вирішальна битва відбулася в жовтні біля м.Крилов, а згодом біля Куруківського озера була укладена Куруківська угода, за якою реєстр становив 6тис., але козаки зобов’язувались знищити човни і відмовитись від морських походів, не підтримувати відносин з іноземними державами. Гетьманська булава була передана Михайлу Дорошенку.

1625 – 1628 рр.

Гетьманство Михайла Дорошенка. Було поділено реєстрове козацтво на 6 полків (по 1тис. у кожному), територіально-адміністративні та військові одиниці. Здійснював походи на Крим і Туреччину. Загинув 1628р. у Криму.

1630 р.

Повстання нереєстрового козацтва на чолі з Тарасом Трясилом (Федоровичем). Запорожці на чолі з Трясилом виступили із Січі і під Переяславом розгромили коронне військо і реєстровців. Було підписано нову угоду, за якою реєстр збільшувався до 8тис., зберігалися привілеї козацької старшини, тощо.

1632 р.

Заснування митрополитом П.Могилою Київської колегії: київська братська школа об’єднувалась зі школою Києво-Печерської лаври – так виникла знаменита Києво-Могилянська колегія – вищий навчальний заклад, якому підпорядковувалися братські школи Вінниці та Кременця. Пізніше стараннями І.Мазепи вона в 1701р. отримала статус Академії.

1635 р.

Козаки на чолі з Іваном Сулимою захопили щойно збудовану фортецю Кодак, яка перекривала дорогу на Січ втікачам і контролювала весь рух у напрямку Січі. Взяття фортеці спричинило нове козацьке повстання, яке тривало недовго, бо козацька старшина схопила І.Сулиму та його прихильників і видали їх польському уряду. І.Сулиму було страчено у Варшаві.

1637 р.

Козацько-селянське повстання під проводом Павла Бута (Павлюка). Влітку 1637р. спалахнуло повстання, яке очолили гетьман П.Бут та його сподвижник Карпо Скидан. Повстання охопило Лівобережну і Правобережну Україну. У битвах під Кумейками і Боровицею повстанці були розбиті.

Січень 1638 р.

Ухвалення польським сеймом «Ординації війська Запорозького», згідно якої :

1)  реєстр зменшувався до 6тис. чол. і включав лише козаків які не брали участь у повстанні;

2)  ліквідовувалась виборність козацької старшини;

3)  скасувалося козацьке судочинство;

4)  замість обраного гетьмана призначався королем польський комісар;

5)  на посади полковників, осавулів призначалися представники польської шляхти;

6)  селянам і міщанам заборонялося вступати в козаки;

7)  козаки мали право оселятися тільки в прикордонних містах, жоден козак під загрозою смертної кари без паспорта комісара не міг піти на Запорожжя;

8)  у відбудованій фортеці Кодак і на Січі мали стояти загони польських військ та реєстрові козаки;

9) під страхом кари з конфіскацією майна міщанам і їхнім синам заборонялося не тільки вступати в козаки, а й навіть віддавати заміж за козаків своїх дочок.

1638 р.

Козацько-селянське повстання під керівництвом гетьмана Якова Остряниці, К.Скидана, Д.Гуні. Козацьке військо зайняло Кременчук, Хорол. Але зазнало поразки від польського війська під командуванням М.Потоцького під м. Лубни. Частина повсталих відійшла в прикордонні райони з Московською державою і заснувала там козацькі слободи, так було започатковано Слобідську Україну.