Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України - Основні дати, події, коментарі

РОЗДІЛ VI. СУЧАСНА УКРАЇНА

ТЕМА 20. УКРАЇНА НА ШЛЯХУ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Квітень

1985 р.

Пленум ЦК КПРС на якому радянське керівництво на чолі з М.Горбачовим проголосило стратегічний курс на перебудову  радянського суспільства, на прискорення соціально-економічного розвитку країни.  Приступаючи до  реформ керівники КПРС вважали, що достатньо лише виправити  окремі негативні  риси  радянської системи. Офіційно концепція перебудови в загальних рисах сформувалася  до 1988р. Було проголошено курс на здійснення двох взаємопов'язаних завдань: 1) радикальної економічної реформи; 2) демократизації суспільного життя, розширення гласності. Кінцевою метою проголошувалася побудова, гуманного демократичного соціалізму, який  мав поєднати ринок з централізованим плануванням, політичний плюралізм з керівною роллю КПРС, суверенітет республік зі збереженням єдиної союзної держави. З 1988р. центр рушійних сил перебудови зміщується зверху вниз. Перебудова як "революція згори" не досягла своїх цілей, натомість всупереч задуму її організаторів, вона стимулювала революційний процес "знизу", який врешті – решт призвів до краху комуністичної тоталітарної системи. Складовою частиною цього процесу стало національно-державне відродження України.

 

7 травня

1985 р.

Постанова ЦК КПРС "Про боротьбу з п'янством і алкоголізмом". Ця компанія була прикладом виконавського ідіотизму чиновників, оскільки все звелося до вирубки значних площ виноградників, знищення заводів по випуску вин, запровадженню так званих "безалкогольних весіль". В Україні цукор став дефіцитом, ширилася токсикоманія, наркоманія. Врешті державний бюджет не отримав 10 мільярдів карбованців, які нічим не компенсували.

 

4 вересня

1985 р.

Помер, після оголошення голодування, в пермському таборі особливого режиму в Кучино, політв'язень Василь Стус.

 

26 квітня

1986 р.

Аварія на Чорнобильській АЕС, яка  стала національною трагедією України, екологічною катастрофою, що призвела до небаченого забруднення біосфери, опромінювання та смерті тисяч людей. Республіканське керівництво, як і Москва,  замовчувало сам факт трагедії та його наслідки. Офіційне повідомлення про вибух з'явилося лише на 5-й день після аварії, а про небезпеку – лише через 10 днів, тоді як багато представників партноменклатури вже встигли вивезти свої сім'ї з Києва. Наслідки аварії лягли великим тягарем на економіку України: було відселено населення  в радіусі 30 км. від ЧАЕС, з господарського обороту вилучено близько 5 мільйонів гектарів земель, тощо. Ця трагедія стала поштовхом до пробудження українського суспільства, до стихійного невдоволення діями влади та до боротьби за громадський контроль над владою.

 

Травень

1986 р.

Постанова ЦК КПРС "Про боротьбу з нетрудовими доходами". Знову в умовах бюрократично – чиновницького виконання це  звелося до штрафів на бабусь, які торгували городиною.  Комісії обмірювали дачні будиночки і примушували руйнувати все те що понад встановлену норму, тощо.

 

Січень

1987 р.

Пленум ЦК КПРС поклав початок великих кадрових змін. До кінця 1988р. було замінено понад 1000 працівників вищої ланки керівництва.

Серпень

1987 р.

Створення Українського культурологічного клубу в Києві, який очолив Сергій Набока – це була перша  неформальна організація (т. б. непідконтрольна КПРС). Поява на політичній арені неформальних організацій зумовила відкрите засудження існуючого режиму, критику безгосподарності , створення широкої позацензурної преси, появу таких форм відстоювання прав і свобод як мітинги, збори, демонстрації.

Вересень

1987 р.

Відновлення видання журналу "Український вісник" В.Чорноволом. І.Гелем та М.Горенем, зберігаючи перервану арештами 1972 р. нумерацію часопису.

Жовтень

1987 р.

Створення у Львові неформальної організації – "Товариство Лева".

Весна

1989 р.

Розпочало свою діяльність Івано-Франківське культурно-наукове товариство "Рух", яке об'єднало ентузіастів і шанувальників вітчизняної історії та культури.

Липень

1989 р.

З метою перетворення Української Гельсінської Групи з правозахисної у політичну організацію колишні члени УГГ, політв'язні Л.Лук'яненко, В.Чорновіл, Б. та М. Горині, С.Хмара, О.Шевченко проголосили на базі УГГ створення Української Гельсінської Спілки. Головою обрали Л.Лук'яненка. Спершу УГС висунула гасло перетворення СРСР у конфедерацію республік, а з вересня 1989р. вона стала на шлях відкритої пропаганди виходу України з СРСР.

Літо

1989 р.

Відзначення 1000-річчя  Хрещення Руси, яке було використане дисидентами для привернення уваги  до долі  УАПЦ та УГКЦ.

Лютий

1989 р.

Створення ініціативного комітету відродження УАПЦ.

11 лютого

1989 р.

Утворено Товариство української мови імені Т.Шевченка. Очолив Д.Павличко. 15 квітня - ТУМ утворено в Івано-Франківську, очолив С.Пушик.

лютий – березень

1989 р.

Опублікування та обговорення проекту програми Народного Руху України за перебудову, розробленої в Спілці Письменників України. На весні 1989р. почали виникати осередки Руху. Наприкінці літа Рух об’єднував 280 тисяч членів.

15-16 липня

1989 р.

Страйки шахтарів Донбасу та Західної України.

8-10 вересня

1989 р.

Відбувся Пленум ЦК КПУ, за участю М.Горбачова, який увільнив В.Щербицького від виконання обов'язків першого секретаря  ЦК КПУ у зв’язку з виходом на пенсію. На цю посаду було обрано В.Івашка.

17 жовтня

1989 р.

Утворена Івано-Франківська обласна організація "Меморіал".

21 жовтня

1989 р.

Відбулися установчі збори відновленого Наукового Товариства імені Тараса Шевченка у Львові.

28 жовтня

1989 р.

Утворено екологічну асоціацію "Зелений світ". ЇЇ очолив письменник Ю.Щербак. Мета - "Екологічна Солідарність суспільства", боротьба за чистоту та збереження навколишнього середовища,  безпеку життєдіяльності людини.

28 жовтня

1989 р.

Затвердження Верховною Радою УРСР Закону про державний статус української мови. Це було зроблено не тільки під тиском  громадськості, а й тому ,що аналогічні закони вже прийняли інші республіки СРСР. Ситуація з українською мовою в Україні склалася катастрофічна. У вузах лише 5% лекцій читалося українською мовою. На 1989р. не залишилося жодної української школи в Донецьку, Чернігові, Харкові, Луганську, Миколаєві. Книжки видані українською мовою складали лише 18% за назвою, а за тиражем - тільки 3%. Це був наслідок т.зв. "духовного Чорнобиля" - русифікації. Тому надзвичайно важливим для порятунку української мови був закон від  28 жовтня.

29 жовтня

1989 р.

Було перезахоронено 526 останків жертв сталінського терору в Дем'яновому Лазу поблизу Івано-Франківська, виявлених і розкопаних товариством "Меморіал".

1 грудня

1989 р.

Під час візиту М.Горбачова до Ватикану було офіційно оголошено про легалізацію Української Греко-Католицької Церкви. Але перша громада УГКЦ була юридично зареєстрована лише в травні 1990р.  31 березня 1991р глава УГКЦ кардинал Любачівський переїхав з Риму до Львова.

22 січня

1990 р.

"Живий ланцюг" із нагоди 71 річниці Акту злуки УНР і ЗУНР, що простягнувся від Івано-Франківська  через Львів до Києва, під національні прапори стали близько 3 млн. осіб.

30 січня

1990 р.

Перейменування Екзархату Руської Православної Церкви на Українську Православну Церкву з патріархатом у Москві.

9 лютого

1990 р.

Реєстрація НРУ як громадсько-політичної організації, чим була зламана монополія на владу КПУ. Протягом 1990-1991 років в Україні виникло майже 20 опозиційних до КПУ партій.

15 березня

1990 р.

Вперше за радянський період офіційно на державній установі (міській раді Стрия) піднято синьо-жовтий прапор.

Березень-травень

1990 р.

Вибори до Верховної Ради УРСР та до місцевих Рад. Вибори відбулися на альтернативній основі, що було значною перемогою демократичних сил, яким вдалося відкинути компартійний Закон про вибори. На 450 мандатів до Верховної Ради претендувало близько 3 тисяч кандидатів тобто по 6-7 осіб на одне місце. Хоча вибори відбулися в умовах однопартійної системи і монополії КПРС на засоби масової інформації, Демократичний блок домігся значного успіху: з 442 обраних депутатів Верховної Ради 111 користувалися його підтримкою. Блок отримав перемогу  у 5 областях: Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській і Київській. Монополія на владу КПРС похитнулася.

3 квітня

1990 р.

Над Львівською ратушею піднято синьо-жовтий прапор.

15 квітня

1990 р.

Синьо-жовтий прапор піднято над ратушею міста Івано-Франківська.

29 квітня

1990 р.

Близько 500 делегатів Української Гельсінської Спілки заявили про саморозпуск спілки і утворення на її основі Української Республіканської Партії, яка стояла на виразно антикомуністичних позиціях. Головою обрали Л.Лук'яненка.

15 травня

1990 р.

Відкриття першої сесії Верховної Ради  УРСР, на якій сформувалися 2 блоки депутатів  (група "239"-комуністична і опозиційний блок "Народна Рада" - 125 осіб, яку очолив - І. Юхновський).

4 червня

1990 р.

Обрання головою Верховної Ради першого секретаря  ЦК КПУ В.Івашка.

19-22 червня

1990 р.

Двадцять восьмий з'їзд КПУ обрав першим секретарем С.Гуренка. Спроба покращити самоорганізацію, дисципліну і посилити тиск на опозиційні сили.

Червень

1990 р.

У Києві відбувся  перший собор відновленої УАПЦ, який проголосив патріархом Київським і всієї України митрополита Мстислава, (племінника С.Петлюри) який у жовтні 1990р. повернувся в Україну із США.

16 липня

1990 р.

Ухвалення Верховною Радою Декларації про Державний суверенітет України. 9 липня подав у відставку В.Івашко, депутатська комуністична більшість залишилася без лідера, скориставшись цим, "Народна Рада" перейшла у наступ і винесла на голосування "Декларацію..." За неї проголосували 355 депутатів, 4 - проти. На позицію українських парламентарів вплинуло і те, що 12 липня аналогічний документ прийняла Верховна Рада РРФСР. У преамбулі декларацій зафіксовано "державний суверенітет як верховенство, самостійність, неподільність  і повноту влади  у республіці в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах". Було проголошено верховенство Конституції та законів республіки на її території тощо. Декларація являла собою конституційний акт  який у подальшому визначив внутрішню і зовнішню політику України.

23 липня

1990 р.

Головою Верховної Ради обрано Л.Кравчука. Було висунуто 27 кандидатур, згодом 22 з них зняли свої кандидатури, з 5 кандидатів переміг, Л.Кравчук набравши 239 голосів.

24 липня

1990 р.

Підняття над будинком Київської міської ради синьо-жовтого прапора.

1 серпня

1990 р.

Вперше на території України було демонтовано пам’ятник В.Леніну в м. Червоноград (Львівська область).

3 серпня

1990 р.

Ухвалено "Закон про економічну самостійність України", в якому зазначалося, що всі національні багатства є власністю народу, пропонувалася повна господарська самостійність, свобода підприємництва, планувалось введення власної грошової одиниці, закріплювалося право країни вступати до міжнародних фінансових організацій.

14 вересня

1990 р.

Пам'ятник В.Леніну демонтовано у Львові.

1-2 жовтня

1990 р.

Масові мітинги в Києві, під гаслом "Ні-союзному договору!".

9 жовтня

1990 р.

Знесено пам'ятник В.Леніну в місті Івано-Франківськ. За даними міністерства культури УРСР на 1988р. в Україні на державному облікові знаходилося аж 4.5 тисячі пам’ятників В.Леніну.

2-17 жовтня

1990 р.

Політичне голодування студентів на площі Жовтневої революції в Києві, якуопозиціонери почали називати майдан Незалежності. Студенти висунули політичні вимоги:

1) відставка голови Ради Міністрів В.Масола;

2) призначення нових виборів на основі багатопартійності на весні 1991р;

3) прийняття постанови про націоналізацію майна  КПРС та ВЛКСМ на території України;

4) відмови від підписання союзного договору;

5) повернення в Україну всіх її громадян, що проходять строкову військову службу за межами республіки.

Голодування тривало 15 днів і в ньому взяли участь сотні студентів. На підтримку  голодуючих пройшли студентські страйки  та маніфестації у Львові, Івано-Франківську (16 жовтня) та інших містах. І парламентська комуністична більшість похитнулася. 17 жовтня Верховна Рада прийняла постанову, яка задовольняла основну частину вимог студентів. Але до кінця була виконана лише 1 вимога – відставка В.Масола.

24 жовтня

1990 р.

Верховна Рада ухвалила закон  про зміни і доповнення до Конституції УРСР. Найголовніше - скасовувалася 6 стаття  про керівну роль Комуністичної партії,  закріплювались правові основи діяльності політичних партій, верховенство законів республіки на території України.

25-28 жовтня

1990 р.

Другий з'їзд НРУ відмовився від приставки за перебудову в своїй назві. Сформулював програмну мету – здобуття незалежності України мирними методами. Чисельність Руху зросла до 633 тис.

1 листопада

1990 р.

Запроваджено продаж промислових та продовольчих товарів лише за картками споживача з відрізними купонами. Наростають кризові явища в СРСР і в Україні: зростають ціни, скорочується промислове виробництво, збільшується  дефіцит бюджету, зростає інфляція.

14 листопада

1990 р.

Головою Ради Міністрів УРСР замість В.Масола призначено В.Фокіна.

30 грудня

1990 р.

Знищено пам'ятник Степану Бандері  у  його рідному селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області. Влада розв'язала справжню війну проти нововстановлених пам'ятників  героям національно-визвольної боротьби.

14 листопада

1990 р.

Верховна Рада, комуністичною більшістю ("239 + 1")  дала згоду на притягнення  до  кримінальної відповідальності народного депутата, довголітнього дисидента і політв’язня Степана Хмару, який був звинувачений у нападі на працівника міліції. Цей інцидент був заздалегідь спланованою  провокацією. Арешт С.Хмари став початком тривалої кризи  у Верховній Раді.

12 лютого

1991 р.

Верховна Рада ухвалила постанову про відновлення автономії Криму. У січні 1991р у Криму відбувся референдум під час якого 93% висловилися за автономію Криму.

17 березня

1991 р.

Було проведено всесоюзний референдум. М.Горбачов прагнучи зберегти СРСР, як  оновлену федерацію  вирішив спертися на "волю народу". Виборцями було запропоновано відповісти за запитання:

1) "Чи вважаєте Ви за необхідне  зберегти  СРСР як оновлену федерацю рівноправних, суверенних республік, в якій повною мірою гарантуватимуться  права і свободи людини будь-якої національності"? (всесоюзний бюлетень)

2) "Чи згодні Ви  з тим, що Україна має бути в складі СРСР на засадах Декларації про державний суверенітет України"? (республіканський бюлетень).

Крім того, за рішенням "Галицької асамблеї" (спільної  сесії 3-х  обл. рад) у Львівській, Тернопільській  та Івано-Франківській областях був  ще 3-й бюлетень, який  пропонував виборцям висловити своє ставлення до незалежності України. У всесоюзному референдумі і республіканському опитуванні взяло участь 83,5% виборців, з них 70,5% відповіло "так" на перше питання, 80,3% - на друге; в Галичині  понад 89% сказали "так" незалежності України. М.Горбачов планував якнайшвидше підписати новий союзний договір і зберегти СРСР, його підписання планувалося  на 20 серпня 1991 р.

1 серпня

1991 р.

Київ відвідав з візитом Президент США Джордж Буш, який боючись "балканізації" СРСР беззастережно підтримував підписання нового союзного договору,  що мав реанімувати Радянський Союз і критикував " самовбивчий націоналізм".

19-21серпня

1991 р.

Спроба державного перевороту в СРСР – утворення Державного Комітету з надзвичайних ситуацій (ДКНС) у складі Г.Янаєва, О.Бакланова, В.Крючкова, Д. Павлова, В . Пуго, В. Стародубцева, О.Тізякова, Д.Язова. Ця група комуністів - консерваторів спробувала не тільки загальмувати хід демократичних перетворень   а й реанімувати СРСР , відновити тоталітарний режим. Генерал В.Варенніков пред'явив ультиматум Л.Кравчуку про введення воєнного стану в Україні , якщо буде опір ДКНС. Л.Кравчук зайняв вичікувальну позицію не виступив проти путчу , а закликав громадян зберігати спокій і продовжувати працювати. Керівництво КПУ  підтримало заколот ДКНС. Путч закінчився провалом. Члени ДКНС були заарештовані.