Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України - Основні дати, події, коментарі

ТЕМА 2. НАЙДАВНІШІ НАРОДИ ТА РАННЬОДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

~9-7 ст. до н. е.

Кіммерійці:

1) перші з найдавніших жителів України, назву яких до нас донесли писемні джерела. Стародавні історики: Геродот, Птоломей, Стратон – свідчать, що вони проживали у Північному Причорномор’ї (від р. Дону до р. Дністра) до приходу скіфів;

2) кіммерійці – іраномовний народ, який прийшов зі Сходу;

3) принесли на територію України технологію виплавки заліза;

4) основа господарства – кочове і напівкочове скотарство, тому поселення їх були короткотривалими;

5) високого рівня набуло керамічне виробництво, звертає на себе увагу, різноманітна посуда з лощеною поверхнею, прикрашена геометричним орнаментом;

6) здійснювали численні військові походи, з метою захоплення здобичі;

7) були витіснені з Північного Причорномор’я скіфами, частина відкочувала, а інші асимілювалися.

~7-3 ст. до н. е.

Скіфи:

1) іраномовні племена, які вторглися в Півн. Причорномор’я із глибин Азії. Займали територію від р. Дон до р.Дністер і нижньої течії Дунаю, від впадіння р. Прип’ять в Дніпро до Криму включно;

2) Скіфія являла собою складне політичне обєднання, до якого входили різні племена, які поділялися на три групи: а) царські скіфи; б) скіфи-скотарі (кочівники); в) скіфи-землероби (це були місцеві племена залежні від скіфів);

3) панівну роль у суспільстві займали царські скіфи інші сплачували їм данину, На чолі стояв цар (спочатку три, потім один), влада якого була спадковою. Він спирався на раду старійшин та воєначальників, які очолювали військо. Вищим органом влади були народні збори (рада скіфів), але згодом її значення послабло через посилення влади царя;

4) найвидатніші події політичної історії Скіфії: війна з перським царем Дарієм I (514 р. до н. е.), який вторгся в скіфські землі але зазнавши великих втрат, змушений був відступити, війни з військом Філіпа Македонського (339 р. до н. е.) та намісника Олександра Македонського Зопіріона (331 р. до н. е.), які підірвали могутність Скіфії і привели до її занепаду;

5) найвідоміші пам’ятки: Товста Могила, Солоха, Більське городище.

~ 7 ст. до н. е. – 4 ст. н. е.

Грецькі міста-держави:

1) в наслідок великої грецької колонізації в Північному Причорномор’ї і Криму виникають грецькі-міста-колонії:Борисфеніда (о. Березань), Ольвія, Херсонес, Тіра, Феодосія, Ніконій, Керкінітида, Пантікапей, Фанагорія;

2) історія античних міст-держав поділяється на 2 періоди:

а) елінський (7 ст. до н. е. – 1 ст. до н. е.); б) римський ( 1 ст. до н. е.- 70-ті роки 4 ст. н. е.);

3) суспільний устрій – рабовласницькі демократичні або аристократичні республіки, за винятком Боспорського царства, яке було монархією;

4) основа господарства – землеробство, садівництво, виноградарство, скотарство, рибний промисел, ремесло, торгівля;

3 ст. до н. е. – 3 ст. н. е.

Сармати:

1) вторглися із поволзько-приуральських степів, витіснивши скіфів із Півн. Причорномор’я. Це іраномовний народ, який об’єднував цілий конгломерат племен – язигів, роксоланів, аорсів та інших. Головним політичним центром було місто Танаїс, розташоване у гирлі Дону;

2) Сарматія була рабовласницькою державою. На чолі її стояв цар. Суспільство зберігало родоплемінний устрій зі значними пережитками матріархату;

3) основа господарства – кочове скотарство, важливу роль відігравали промисли, ремесла, торгівля;

4) у 3 ст. н. е. сарматам завдали нищівного удару готи, а в IV ст. їх остаточно добили гуни;

5) найважливіші пам’ятки: Усть-Кам’янка, Соколова Могила.

3-4 ст. н. е.

Готи:

1) у 3 ст. н. е. в Півн. Причорномор’я з Балтики вторглися германські племена готів, витіснивши сарматів за Дон, зруйнувавши Ольвію і Тіру, підкоривши населення Криму;

2) готська держава Рейхготланд – займала територію від Дністра до Приазов’я. Столицею було (Дніпрове місто), поблизу сучасного с. Башмачка, Запорізької обл;

3) найбільшої могутності готська держава досягла в середині 4-го століття за правління короля Германаріха та Вінітарія, які вели постійні війни, зокрема з антами;

4) у 4 ст. готи прийняли Християнство у формі аріанства;

5) у 375 р. вони зазнали нищівної поразки  від гунів, частина відступила (вестготи) під захист Римської імперії, а інші осіли в Криму, а згодом разом з гунами рушили в завойовницькі походи;

370-376 р.

Гуни:

1) це велика група тюркомовних племен, які жили в Монголії, на пограниччі з Півн. Китаєм;    

2) 375 р. відбулося їх масове вторгнення в східну Європу, підкорюючи різні племена, в тому числі, антів. В наслідок їхньої навали припинили своє існування майже всі грецькі міста – держави Півн. Причорномор’я. Найбільш відомим правителем гунів був Аттіла, який завоював величезні простори від Волги до Рейну, у Півн. Причорномор’ї правителем був його брат Еллак. У 451 р. Аттіла зазнав поразки від римлян та їх союзників і його держава розпалася;

6 ст.

Авари:

1) вторглися у Північне Причорномор’я у 558 р. Вони становили великий  племінний союз на чолі з тюркомовними племенами, Руські літописи називають їх обрами;

2) після численних походів і підкорення слов’янських племен авари просунулися аж на Балкани і до середньої течії Дунаю та заснували державу аварський каганат, яка простяглася від Ельби до Закавказзя і Дону, але була нетривкою, зберігаючись лише завдяки військовій силі;

3) внаслідок тривалих аварських війн ослаб і занепав слов’янський військово-політичний союз антів. Після 602 р. анти в історичних джерелах не згадуються.