Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України - Основні дати, події, коментарі

ТЕМА 18. УКРАЇНА В ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД (1946-1964 РР.)

8 - 10 березня 1946 р.

Львівський собор греко – католицької церкви, організований і проведений під контролем НКВС скасував унію греко–католицької церкви з Римом (1596р.) підпорядкував її російській православній церкві. 1400 священиків, які відмовилися визнавати це рішення, разом з митрополитом Й.Сліпим були ув’язнені і заслані до Сибіру. Так була ліквідована сталінським режимом греко–католицька церква. За таким же сценарієм у1949 р. була ліквідована УГКЦ на Закарпатті.

 

Березень

1946 р.

Верховна Рада затвердила четвертий пятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946 – 1950рр.

 

Листопад

1946 р.

Затвердження нового українського правопису, наближеного до російського.

 

1946 –1947 рр.

Голод в Україні. Причини: зруйнування сільського господарства війною; посуха, в 16-ти областях України малосніжна зима, змінилася бездощовою весною і літом, урожайність становила 2–3 ц. зерна з 1 га; завищенні норми державної хлібозаготівлі. Наслідки катастрофічні: померли від голоду близько 1 млн. чол.

10 лютого

1947 р.

Підписання радянсько–румунського договору, яким юридично було зафіксовано кордон України з Румунією, встановлені ще в червні 1940 року.

 

4 березня

1947 р.

Пленум ЦК КП(б)У звільнив за розпорядженням Сталіна М.Хрущова з посади першого секретаря ЦК КП(б)У і призначив – Л.Кагановича, який обіймав цю посаду до грудня 1947 р. і здійснював курс на посилення боротьби з «українським буржуазним націоналізмом».

 

28квітня – липень 1947 р.

Операція «Вісла» – насильницька депортація українського населення зі східних районів Польщі (Лемківщини, Холмщини) в західні та північно–західні райони, які перейшли до Польщі від Німеччині. Операція спланована спецслужбами Польщі і узгоджена з радянською стороною, які на час операції  блокували кордон з СРСР. 6 польських армійських дивізій оточили українські села і примусово вивезли біля 150 тис. українців, з метою ліквідації української національної меншини, знищення українського підпілля. На нових землях переселенцям (саме такий термін вживався замість «українець» в офіційних документах) заборонялося жити в містах, не надавалася можливість навчатися рідною мовою, створювати культурно – освітні установи тощо.

Грудень

1947 р.

Рішення про грошову реформу та відміну карткової системи. Грошова реформа здійснювалася за рахунок населення, перш за все сільського. Повноцінний  обмін (1:1) стосувався лише вкладів в ощадних касах і то обмінювали лише 3 тис. крб., а решту 1:10; оскільки в селах за відсутності установ ощадбанку населення зберігало гроші вдома, то їх обмінювали лише 1:10. Скасування карткової системи було явищем позитивним, але воно привело до  зростання цін в 3 рази і все це зумовило зниження життєвого рівня людей.

 

Серпень-вересень

1948 р.

Наради в Києві, на яких громили генетику, як «буржуазну лженауку».

 

1 жовтня

1948 р.

Закінчено будівництво газопроводу Дашава – Київ.

21 листопада 1949 р.

Ухвала Президією Верховної Ради УРСР атрибутів державності: прапора (червоно–блакитного  кольору із зображенням серпа і молота), герба, гімну, які символізували Україну як складову частину СРСР.

 

Грудень

1949 р.

М.Хрущова, який з грудня 1947 р.знов очолив Комуністичну партію більшовиків України, замінив Л. Мельников. Він ще більше посилив боротьбу з українством, ігноруючи національні традиції українського народу, його історію і культуру.

1946 –1949 рр.

«Жданівщина» в Україні. Посилення ідеологічного контролю влади над суспільством. Переслідування відомих діячів української культури, освіти, науки  (Ю. Яновського, М. Рильського, В. Сосюру, А. Малишко, М.Петровського, О. Довженка та інших). Всього було ухвалено 12 партійних постанов про т.зв. помилки і перекручення в ідеологічній сфері, в яких домінували 3 тези:  1) критика проявів «українського буржуазного  націоналізму»; 2) недостатнє висвітлення у художній творчості «проблем радянської дійсності, соціалістичного реалізму», їх переваг над життям Заходу; 3) заклики до розгортання «більшовицької критики, виявлення ворогів народу посилення класової боротьби».

5 березня

1950 р.

Загибель Головного Командира УПА  Романа Шухевича в бою із загонами МВС поблизу Львова.

 

7 листопада

1951 р.

В Києві почав працювати перший в Україні телевізійний центр.

 

5 березня

1953 р.

Смерть Й. Сталіна. Початок боротьби за владу партійно-державного керівництва у Москві, в яку було втягнуте і керівництво України. Одним з тих, хто претендував на владу був Л. Берія, який спирався на каральні структури. Проте в липні він був заарештований і пізніше розстріляний. До влади прийшов М. Хрущов, який почав політику десталінізації – нового етапу  в розвитку суспільства.

24 червня

1953 р.

Пленум ЦК КПУ (з жовтня 1952 р. КП(б)У стала називатися КПУ) замість Л.Мельникова, звинуваченого в русифікації вищої школи в УРСР і дискримінації місцевих кадрів у західноукраїнських областях, керівником КПУ вперше обрав українця – О. Кириченка.

 

Вересень

1953 р.

Пленум ЦК КПРС (з 1952 р. назву ВКП(б) замінено на КПРС), який накреслив заходи спрямовані на піднесення сільського господарства. Головним завданням стало вирішення продовольчої проблеми. На пріорітетність цього завдання вказує той факт, що за 11 років (1953 – 1964 рр.) відбулися 11 пленумів ЦК КПРС і 14 пленумів ЦК КПУ з питань розвитку сільського господарства. Завдяки пріоритетності його розвитку вперше за довгі роки с/г стало рентабельним. Це був період найбільшого піднесення в історії колгоспно – радгоспного виробництва в СРСР. Валова продукція с/г за 1954 – 1958 рр. порівняно з попередньою п’ятирічкою зросла на 35,3%. У 1958 р. на Україну пролився «золотий дощ» державних нагород: республіку та 15 областей було нагороджено орденом Леніна, багатьом колгоспникам присвоєно звання Героя Соціалістичної праці. Проте досягнення могли бути ще вагомішими, і тривалішими, а розвиток  с/г міг бути без значних деформацій і диспропорцій коли б не дія суб’єктивізму Хрущова та вплив його волюнтаристських надпрограм (освоєння цілини, невиправдане розширення площ посіву кукурудзи, та завдання «наздогнати США по виробництву м’яса, масла, молока на  душу населення». Починаючи  з 1958 р. у с/г виробництві почався спад.

Осінь 1953 р.

Ліквідовано воєнні трибунали військ МВС й Особлива нарада МВС, як «інструменти масового терору і чисток».

 

18 січня

1954 р.

Надруковано «Тези про 300- річчя воз’єднання України з Росією (1654 – 1954)», схвалені ЦК КПРС в яких сформульовано офіційну концепцію історичного розвитку України і повністю заперечувалася схема історичного розвитку України М. Грушевського. В  «Тезах …» Київська Русь розглядається як загальноруська держава «колиска трьох братніх народів»; Переяславська Рада оцінюється як  реалізація споконвічного прагнення українського народу до возз’єднання з російським; існування козацько – гетьманської  Української держави взагалі не визнається; нарешті національно – визвольна  боротьба українського народу 1917 – 1920 рр. названа  «контрреволюцією», а видатних державних діячів М.Грушевського, В. Винниченка, С.Петлюру «платними агентами іноземного імперіалізму». Такі оцінки визначили характер наукових досліджень у галузі історії  України на кілька наступних десятиліть. Найменший відступ від офіційної конференції всіляко карався.

 

19 лютого

1954 р.

Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області із складу РРФРС до складу УРСР, враховуючи спільність економіки, територіальну близькість та тісні господарські й культурні зв’язки між Кримом і Україною. На час переходу Криму до УРСР ( перепис 1959 р. ) на його території проживало 1,2 млн.чол., з них українці становили 22,3%, а росіяни – 71,4%.

 

22 – 26 березня 1954 р.

На XVIII  з’їзді КПУ схвалено рішення про набір юнаків і дівчат з Україні  для освоєння цілинних земель в Казахстані та Сибіру. У 1956 р. там працювало понад 75 тис. української молоді. Реалізація цієї програми вичерпувала з України ресурси і суттєво послаблювала с/г республіки.

 

12 травня

1954 р.

Україна стала членом ЮНЕСКО (міжнародної організації з питань освіти, науки і культури).

 

10 листопада 1954 р.

Постанова КПРС про посилення антирелігійної пропаганди, яка стала початком широкої антицерковної кампанії Хрущовського керівництва. Надзвичайно посилилося адміністративне втручання влади у діяльність релігійних організацій. Значно обмежено можливість відкриття нових церков і значно полегшено їх закриття, передавши вирішення цього питання з відання Ради Міністрів у компетенцію облвиконкомів. Місцеві органи влади встановили жорсткий контроль за священиками, релігійними громадами, фінансовою і господарською діяльністю церкви. Восени 1954 р.  Рада Міністрів СРСР прийняла кілька постанов, спрямованих на ліквідацію монастирів. В Україні було закрито 8 монастирів і скитів. 1958р. прийнята постанова про податки на виробництво свічок у церковних майстернях, яка послаблювала економічну  основу існування церкви. У 1958р. в Україні було закрито 64 церкви, в 1959 р. – 260, 1960 р. – 747 , 1961 – 997 , 1962 – 1144 церкви. З 32 монастирів залишилося лише 9. Усе це відображало новий наступ на церкву, яку М.Хрущов називав «агентурою буржуазної ідеології».

 

14–25 лютого 1956 р.

XX  зїзд  КПРС, на якому М.Хрущов виступив з доповіддю про культ з особи Сталіна. Початок політики «Хрущовської відлиги», процесу певної лібералізації суспільного та культурного життя, амністії  в’язнів, реабілітації жертв сталінських репресій. 30 червня 1956 р. – було прийнято постанову ЦК КПРС  «Про подолання культу особи і його наслідків».

Лютий 1955 р.

За рішенням пленуму ЦК КПУ розпочалася кампанія по значному збільшенні посівів кукурудзи. Якщо в 1953 р. посіви кукурудзи займали в Україні близько 2,2 млн.га, в тому числі на зерно 1,8 млн. га, то в 1955 вже понад 5,2 млн. га, зокрема 4,3 млн.га на зерно. Кукурудза  з подачі М. Хрущова була названа «царицею полів» істотно скоротились посіви пшениці, а кукурудза зайняла 20%  всіх посівних площ України. В цій кампанії яскраво виявився суб’єктивізм хрущовського керівництва, який привів до нестачі зерна і в 1963 р. вперше СРСР закупив зерно у США і Канади.

Червень

1956 р.

Введено  в дію газопровід  Шебелинка – Київ.

 

27 серпня

1956 р.

Відзначення 100-річчя від дня народження Івана Франка.

 

Березень

1957 р.

Сесія Верховної Ради УРСР, на основі щойно прийнятого закону про  ради народного господарства, здійснила спробу докорінної реорганізації органів управління промисловістю і будівництвом. На місце старої системи галузевого вертикального централізованого управління ( через міністерства), постала система раднаргоспів, які  здійснювали територіальне планування й управління у відповідних економічних адміністративних районах. В Україні було створено 11 раднаргоспів, яким підпорядковувалась основна частина промислових підприємств. Цією реформою було ліквідовано переважну більшість міністерств. Так було зламано довголітню практику, планування всього виробничого процесу з центру, без урахування місцевих можливостей і потреб. Однак нова система управління породила нові труднощі й проблеми, зокрема перевагу місцевих інтересів над спільними інтересами  цілої республіки.

4 жовтня

1957 р.

Запуск в СРСР  першого штучного супутника Землі.

Листопад

1957 р.

Ліквідація системи примусових державних позик, які забирали близько 10% трудящих і служили засобами непрямого оподаткування населення.

26 березня 1957 р.

Пленум ЦК КПУ, після розгрому в Москві антипартійної групи Молотова - Маленкова – Кагановича, яка намагалося усунути М.Хрущова від влади, замість О.Кириченка першим секретарем обрано М.Підгорного.

Лютий 1958 р.

Прийнято рішення про ліквідацію МТС (машино–тракторних станцій). Всю техніку повинні були викупити колгоспи. Це 108 тис. тракторів, майже 43 тис. комбайнів та іншу техніку на суму 4,2 млрд. крб., що суттєво вдарило по бюджету колгоспів.

Квітень

1958 р.

Прийняття Верховною Радою УРСР Закону про народну освіту. Встановлювалося загальноосвітнє 8-річне навчання. Цей закон надав право батькам вибирати своїм дітям мову навчання і фактично був використаний для русифікації українського шкільництва.

Жовтень

1959 р.

Вбивство  С. Бандери у Мюнхені.

Лютий 1960 р.

Введення в дію першого атомного реактора в Україні.

Листопад

1960 р.

Введення в дію Київського метрополітену.

Січень 1961 р.

Суд  у Львові над членами Української  робітничої – селянської спілки, яка виникла в 1958 році і ставила мету конституційними засобами домогтися виходу України зі складу СРСР. Л.Лук’яненко, І.Кандиба, С.Вірун, В. Луцький були ув’язнені на різні терміни.

12 квітня

1961 р.

Перший у світі космічний політ Юрія Гагаріна.

22 травня

1961 р.

Початок неофіційного вшанування пам’яті Т. Шевченка в день перепоховання його праху в Україну.

17–31 жовтня 1961 р.

XXII з’їзд КПРС у Москві затвердив нову програму КПРС – програму будівництва комунізму.

Березень

1962 р.

Встановлено щорічну Шевченківську премію,яка присуджувалася у галузі літератури, журналістики, мистецтва та архітектури.

Серпень

1962 р.

Космічний політ навколо землі першого українського космонавта П.Поповича.

Лютий 1963 р.

Відбулася конференція з питань культури української мови, організована Київським університетом та інститутом мовознавства АН УРСР. В ній взяло участь біля 800 осіб. В багатьох виступах засуджувалась русифікація і звуження сфери функціовання української мови, що ставило під загрозу саме існування українського народу. Конференція визнала абсурдною теорію про двомовність нації. Вона порушила перед ЦК КПУ та урядом України клопотання про викладання українською мовою у вузах, технікумах, ПТУ, а також виховання у дошкільних установах, про переведення діловодства на українську мову. Але всі ці пропозиції було зігноровано і поховано в надрах бюрократичного апарату.

Липень 1963 р.

Пленум ЦК КПУ звільнив М. Підгорного з посади першого секретаря,у зв’язку з переведенням його на роботу в Москву і обрав на цю посаду Петра Шелеста, який був першим секретарем ЦК КПУ до 1972 р.

Вересень

1963 р.

Робітничий страйк у Кривому Розі, спричинений підвищенням цін на продукти харчування. На тиждень було впроваджено у місті воєнний стан.

9 березня

1964 р.

Відзначення 150- річчя з дня народження Тараса Шевченка.

24 травня

1964 р.

Пожежа (за однією з версій підпал) в Центральній науковій бібліотеці в Києві. Знищено 600 тис. томів цінної, унікальної літератури.

14 жовтня 1964 р.

Пленум ЦК КПРС звільнив М. Хрущова з посади першого секретаря ЦК КПРС і відправив його на пенсію. Новим керівником партії обрано Леоніда Брежнєва.