Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України - Основні дати, події, коментарі

ТЕМА 13. ГЕТЬМАНАТ СКОРОПАДСЬКОГО

29 квітня 1918р.                         

Державний переворот в Україні. Проголошення гетьманом П. Скоропадського.   Всеукраїнський хліборобський з’їзд (близько 8 тис. чол.) проголосив генерала П. Скоропадського гетьманом України. Центральна Рада була розпущена і в Україні було започатковано нове державне утворення – гетьманат «Українська Держава».  Гетьман Скоропадський опирався на праві сили:

1)  всі ті, хто мав приватну власність, кому було що втрачати (поміщики, буржуазія, заможне селянство та інші);

2)  вільне козацтво;

3)  проросійські імперські сили, що вбачали в режимі П. Скоропадського надію на відродження «єдиної і неділимої російської імперії»;

4)  старе чиновництво, здебільшого зрусифіковане і яке прагнуло стабільності та повернення звичайних норм життя.

Головна підтримка П. Скоропадського із зовні, це була 450-тисячна німецько-австрійська армія, оскільки країни німецького блоку пов’язували із гетьманатом надію на виконання Україною своїх зобов’язань по поставці продовольства та сировини.

 

29 квітня

1918 р.

П. Скоропадський оприлюднив 2 документи: 1) «Грамота до всього українського народу»,  в якій викладена ідеологічна платформа тих сил, які привели гетьмана до влади та заявлено мету державного перевороту, як бажання утворили владу здатну забезпечити населенню спокій, закон і можливості творчої праці. 2) Закон «Про тимчасовий державний устрій», за яким гетьман перебрав на себе всю повноту влади (законодавчої та виконавчої), він також ставав головнокомандувачем армії. Таким чином відбулася заміна демократичної парламентської форми правління ( Центральної Ради) на авторитарну (гетьманат П. Скоропадського). Було скасовано законодавство Центральної Ради і Тимчасового Уряду. УНР перейменовано на Українську державу. Відновлено приватну власність, зокрема на землю тощо.

 

8-9 травня

1918 р.

В Києві відбувся Другий Всеукраїнський селянський з’їзд, на який зібралося біля 12 тис. сільських депутатів з усіх кінців України. Німці і гетьманат заборонили проведення з’їзду, тому він був  проведений у Голосіївському лісі. З’їзд постановив «з презирством відкинути утворену панами, великими землевласниками і сільськими кулаками та капіталістами гетьманську владу, як таку,що немає ніякої опори та признання з боку демократичних кіл України».

 

13-14 травня

1918 р.

Другий Всеукраїнський робітничий з’їзд. Заборонений владою, проведений нелегально в Києві за участі понад 200 делегатів (різних національностей). З’їзд закликав до непримиренної боротьби з контрреволюцією.

 

Середина травня

1918 р.

Створення Українського національно-державного союзу (УНДС). До його складу увійшли представники партій соціалістів-федералістів, соціалістів-самостійників, хліборобів-демократів та найбільших профспілок – об’єднання ради залізниць України та поштово-телеграфної спілки. Виступали проти реставрації в Україні російської державності,обмежень громадянських прав, засуджували гетьманську політику.

18 травня

1918р.

Рада Міністрів Української Держави (очолював Ф. Лизогуб) створила Державну варту – напіввійськові органи нагляду й примусу, які виконували функцію поліції і жандармерії,щодо охорони існуючого ладу, громадського спокою і порядку.

27 травня

1918 р.

Закон «Про право на врожай 1918 р. на території Української Держави», який був логічним кроком після відновлення права приватної власності на землю. Постало питання:  кому належить урожай, вирощений на цій землі. Це посилило аграрний екстремізм селянства,яке почало масово знищувати урожай, щоб не віддавати його власникам землі (випасали худобу тощо).

12 червня

1918 р.

Підписання у Києві прелімінарного (попереднього) миру між Українською Державою та Радою Народних Комісарів РСФРР про припинення стану війни,обмін полоненими, встановлення демаркаційної лінії та відновлення залізничних і поштово-телеграфічних комунікацій. Українській Державі надавалося право організовувати консульства в багатьох містах Росії. Радянська Росія пішла на переговори під тиском Німеччини.

Червень

1918 р.

У Криму за сприянням німецької військової адміністрації, сформовано уряд генерала Сулькевича, який оголосив самостійність Кримського півострова. У результаті економічної блокади з боку гетьманату Крим змушений був піти на переговори з Києвом.

14 червня

1918 р.

Закон «Про право продажу та купівлю землі поза міськими оселями». Куплені земельні ділянки не повинні були перевищувати 25 десятин.

1 липня

1918 р.

Заснування Кам’янець-Подільського державного університету.

2 липня

1918 р.

Закон «Про громадянство Української Держави». Заборонялося одночасно бути громадянином іншої держави. Українське громадянство надавалося всім підданим Росії, тобто всім мешканцям українських губерній, які перебували на Україні на 2 липня 1918р. Українським громадянином вважався також кожен, хто народився на її території, включаючи і тих, хто перебував поза межами Української Держави, за умови, що він подасть заяву. Обумовлювалися і інші випадки набуття громадянства.

5-12липня

1918р.

І з’їзд Комуністичної партії більшовиків України. З’їзд проведено у Москві. КП(б)У створено як складову частину Російської Комуністичної партії більшовиків (РКП (б)), з правами обласної організації.

Липень

1918р.

Аграрні закони П. Скоропадського. Відповідно до Закону «Про засоби боротьби з розрухою сільського господарства» та Закону «Про передачу в розпорядження держави надлишкового хліба» широкі повноваження надавалися губернським земельним комісіям. Вони отримали право встановлювати податки та примусово залучати селян до сільськогосподарських робіт. Такі дії влади викликали масове незадоволення селянства, які невдовзі переросли в повстання. Восени 1918р. гетьман П. Скоропадський робить останню спробу виробити і ухвалити проект земельної реформи, щоб стабілізувати ситуацію на селі. Ця реформа мала створити на селі контингент, власників, які стануть основою суспільної стабільності. Передбачалося примусове викуплення великих землеволодінь держави. Всі викуплені землі мали продаватися селянам через державний земельний банк по 25 десятин на фізичну особу. Цей проект так і не було втілено в життя. Але селяни вимагали безкоштовної конфіскації поміщицьких земель, що суперечило економічній ідеології гетьманату, яка базувалася на праві приватної власності. Аграрна політика П. Скоропадського не розв’язала проблем, не заспокоїла село.

15 липня

1918 р.

Закон «Про утворення тимчасових земельно-ліквідаційних комісій», у віданні яких були справи щодо повернення власникам землі, підрахунку та організації відшкодування збитків.

24 липня

1918 р.

Закон «Про загальну військову повинність». Планувалося створити 310-тисячну українську армію.

30 липня

1918 р.

Вбивство російським лівим есером Б.Донським командувача німецьких військ в Україні генерал-фельдмаршала Ейхгорна.

Серпень 1918р.

Створення Українського Національного Союзу (УНС). Це коаліційне утворення виникло в процесі реформування УНДС (українського національно-державного союзу). Керівництво УНС перейшло до рук українських соціал-демократів та соціал-революціонерів (есерів). УНС виник як опозиція до гетьманату П.Скоропадського. Мета союзу – встановлення в Україні демократичної  влади, відповідальної перед парламентом, скасування великої земельної власності тощо. З вересня головою УНС став В. Винниченко.

17серпня 1918р.

Закон «Про локаути». Було відновлено чинність закону Російської імперії 1905р. про покарання за участь у страйках, мітингах, маніфестаціях.

Серпень 1918р.

Заснування Національної бібліотеки України в Києві.

16 жовтня 1918 р.

Універсал гетьмана про відновлення козацтва в Україні.

3–10листопада 1918р.

Перемога буржуазно-демократичної революції в Німеччині. Влада кайзера Вільгельма ІІ була повалена і Німеччина проголошена республікою.

11 листопада 1918р.

Капітуляція Німеччини та її союзників, які програли І світову війну.

13 листопада 1918 р.

Радянська Росія анулювала Брестський мирний договір. РСФРР зняла з себе зобов’язання не втручатися у внутрішні справи України. Раднарком Росії видав директиву Реввійськраді РСФРР про «надання термінової військової допомоги трудящим України».

13-14 листопада 1918 р.

У Києві відбулося таємне засідання УНС. Присутні відхилили ідею негайного відновлення Центральної Ради і створили Директорію УНР як орган підготовки і здійснення повстанні проти гетьмана П.Скоропадського. До складу Директорії увійшли: В. Винниченко (голова), С.Петлюра, П. Андрієвський, А.Макаренко, Ф. Швець.

14 листопада 1918 р.

Проголошення П.Скоропадським «Акту відновлення федерації з не більшовицькою Росією». В ньому заявлялося, що створення Всеросійської федерації буде першим кроком на шляху відновлення великої Росії. На знак протесту міністри-українці вийшли з гетьманського уряду,було утворено новий уряд проросійської орієнтації.

14 листопада 1918 р.

Заснування в Києві Української Академії Наук. Президентом УАН став В. Вернадський.

16 листопада 1918 р.

Початок повстання проти гетьмана П.Скоропадського. центром повстання стало м. Біла Церква.

18 листопада 1918 р.

Розгром гетьманських військ під Мотовилівкою за 30 км від Києва, що практично вирішило питання про владу.

28 листопада 1918 р.

Створення більшовиками на території Росії (м. Суджа Курської області) Тимчасового робітничо-селянського уряду України на чолі з Г.П’ятаковим. Розпочалася інтервенція більшовицьких військ в Україну, якою керувала створена в Москві 17 листопада Українська революційна військова рада.

Кінець листопада 1918р.

Окупація країнами Антанти південних портів України. 60 тисячний англо-французький десант висадився в чорноморських портах від Одеси до Севастополя.

1 грудня 1918р.

Укладання у Фастові (під Києвом) попереднього договору між УНР та ЗУНР, в якому проголошувалася необхідність якнайскорішого об’єднання східних та західних земель України.

14 грудня 1918р.

Вступ військ Директорії до КиєваЗречення від влади гетьмана П. Скоропадського.