Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України - Навчальний посібник - А. І. Чуткий

Внесок українського народу в перемогу у Другій світовій війні. Культура України в роки війни

У складі РСЧА воювало 4,5 млн українців і ще близько 100 тис. у складі армій союзників антигітлерівської коаліції. 2072 воїни-українці були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 32 стали двічі Героями СРСР (зі 112), а льотчик І. Кожедуб став тричі Героєм Радянського Союзу. Загалом, із 7 млн нагород, вручених воїнам Радянської армії, 2,5 млн були вручені солдатам-українцям. З чотирьох Героїв Радянського Союзу і водночас повних кавалерів ордена Слави — два українці. Подвиг Гастелло повторили 52 льотчики-українці і ще 55 здійснили повітряні тарани. 25 солдатів-українців повторили подвиг Матросова. Звання місто-герой одержали Київ, Одеса, Севастополь, Керч. Серед генералітету радянської армії було чимало українців (Малиновський, Рибалко, Москаленко, Черняхівський,Тимошенко, Єрьоменко та ін.).

До кінця 1942 р. у східних регіонах СРСР була створена потужна військова промисловість, половина потенціалу якої складалась з устаткування, евакуйованого з України. До тилу було евакуйовано близько 3 млн осіб з України, які включились у роботу для фронту. Українці брали активну участь у змаганнях за звання “Кращий сталевар”, “Кращий забійник”, “Кращий токар” тощо. На Златоустівському металургійному заводі бригада українського сталевара Амосова започаткувала швидкісне сталеваріння і за роки війни дала танковій промисловості понад 35 тис. т сталі. Евакуйовані з України до Казахстану МТС та сільгоспартілі знайомили місцевих аграріїв з ефективними методами господарювання. Бригада механізаторів на чолі з українською трактористкою П. Ангеліною започаткувала створення жіночих тракторних бригад у Казахстані (було створено 200 бригад з 11 тис. трактористок). Завдяки самовідданій праці колгоспників у роки війни не було допущено масового голодування та епідемій.

Вагомим був також внесок українських учених у перемогу. Інститут електрозварювання АН УРСР на чолі з Є. Патоном винайшов метод швидкісного автоматичного зварювання та запровадив його у будівництво танків, завдяки чому випуск танків в СРСР випередив їх випуск у Німеччині. Українські лікарі Інституту клінічної фізіології АН УРСР під керівництвом О. О. Богомольця розробили ефективні методи лікування інфекційних, травматичних та інших захворювань. Фізико-технічний інститут АН УРСР створив нові методи терміту мін і снарядів, удосконалив торпеди, автоматичну систему пеленгації, розробив пристрої для знешкодження морських мін. Лабораторія академіка Доброхотова розробила метод виплавки броньованих сталей.

Підйому бойового духу радянських бійців сприяли виїзди на фронт із концертами діячів українських театрів та художніх колективів (на фронті працювало 108 бригад діячів мистецтв), письменників (Головко, Стельмах, Сосюра, Скляренко, Дмитренко). Характерною рисою стала більша сміливість у висловлюваннях своєї любові до України, зменшення ідеологічної заангажованості творів, більший зв’язок із масами. Корнійчук створив п’єсу “Фронт”, Довженко зняв фільми на воєнну тематику (“Битва за нашу радянську Україну”, “Перемога на Правобережній Україні”), патріотичну музику створювали композитори Мейтус, Лятошинський, Козицький, Филипенко, Штогаренко; художні твори — Тичина, Сосюра, Малишко, Смолич, Стельмах та ін.