Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України - Навчальний посібник - А. І. Чуткий

Перемога Червоної армії під Сталінградом і початок звільнення України

19 листопада 1942 р.-2 лютого 1943 р. війська Південно-Західного та Сталінградського фронтів здійснили контрнаступ в районі Сталінграда і взяли в оточення 330 тис. німецьких, румунських та італійських вояків під керівництвом генерал-фельдмаршала Паулюса. Був прорваний фронт, і стратегічна ініціатива перейшла до РСЧА. Противника відкинули на 600-700 км. У ході цього контрнаступу почалось звільнення України. 18 грудня 1942 р. 573-й полк 195-ї стрілецької дивізії 1-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту звільнив перші населені пункти України (села Півнівка, Морозівка та Микільське Міловського району Ворошиловградської (нині Луганської) області). Почалася битва за Донбас, але просування РСЧА тимчасово зупинилося внаслідок концентрації німцями на цій ділянці фронту 25 нових дивізій.

У середині лютого 1943 р. звільнено Харків, але контрудар німців, який почався 19 лютого, призвів до залишення міста 16 березня 1943 р. Після цього звільнення України призупинилось. 

Курська битва. Звільнення Лівобережної України

У квітні 1943 р. Німеччина розробила операцію “Цитадель”, яка передбачала завдання танкових ударів по РСЧА в районі Курської дуги, але завдяки розвідці ця інформація стала відома радянському командуванню. Жуков запропонував створити жорстку оборону, аби німецький наступ захлинувся, а потім перейти у контрнаступ, що і було зроблено.

5 липня-23 серпня 1943 р. — Курська битва. З обох сторін взяло участь 4 млн осіб (з них близько 1 млн — німецькі війська), 69 тис. гармат та мінометів (з них у німців — 10 тис.), 10 тис. танків (у німців до 3 тис.), 12 тис. літаків (з них у німців — 2 тис.). Спочатку наступали німці, а 12 липня перейшли у контрнаступ радянські війська. 5 серпня звільнено Білгород, а 23 серпня — Харків. Значну допомогу діючій радянській армії в ході Курської битви надали партизани та підпільники, які постачали інформацію та провели в тилу у німців операцію “Квартет” (масові диверсії на комунікаціях). Внаслідок перемоги в Курській битві стратегічна ініціатива остаточно перейшла до РСЧА. Німці перейшли до стратегічної оборони. 11 серпня Гітлер віддав наказ про створення “Східноговалу” (система укріплень, яка проходила по річках Дніпро та Молочна).

13 серпня-22 вересня 1943 р. — Донбаська наступальна операція РСЧА (було прорвано німецьку лінію укріплень — так званий Міус-фронт, 8 вересня звільнено Сталіно (Донецьк), а 22 завершено звільнення всього Донбасу).

Водночас у серпні-вересні 1943 р. радянські війська (Воронезький, Степовий, Південний та Південно-Західний фронти перетворені з 20 жовтня 1943 р. на 1, 2, 3 та 4-й Українські фронти, якими командували Ватутін, Конєв, Малиновський, Толбухін) здійснили ще ряд наступальних операцій (Ізюмсько-Барвінківську, Чернігівсько-Прип’ятську, Пирятинсько-Переяславську), внаслідок яких 20 вересня звільнено Суми, 21 вересня Чернігів, а 23 вересня — Полтаву. 

Звільнення Києва

У вересні 1943 р. радянські війська на 750-кілометровій ділянці фронту вийшли до Дніпра. Почалась “битва за Дніпро”. До жовтня РСЧА прорвала німецьку оборону і захопила плацдарми на правому березі Дніпра в районі Києва, Кременчука, Дніпропетровська, Запоріжжя та Канева. 14 жовтня 1943 р. звільнено Запоріжжя, а 25 жовтня — Дніпропетровськ. 29 вересня 1943 р. Ставка ВерховногоГоловнокомандувача поставила перед командувачем 1-го Українського фронту генералом Ватутіним завдання у взаємодії з частинами білоруського фронту (Рокоссовський) до Дня Жовтневої революції звільнити Київ. Відповідно до цього на початку жовтня розгорнувся наступ з Букринського плацдарму на південь від Києва, але він був невдалим. Тоді цей плацдарм вирішено було використовувати як прикриття, а головні сили з 25 жовтня по 3 листопада були зосереджені на північ від Києва, на Лютізькому плацдармі. 3 листопада звідси почався наступ, і 6 листопада 1943 р. Київ було звільнено. 

Бойові дії в Україні наприкінці 1943-1944 рр.

24 грудня 1943 р. почався загальний наступ РСЧА на фронті у 1400 км від Полісся до Чорного моря. До жовтня 1944 р. на території України радянські війська провели ряд наступальних операцій.

Дніпровсько-Карпатська наступальна операція (24 грудня 1943 р.-17 квітня 1944 р.): 8 січня 1944 р. звільнено Кіровоград, 2 лютого — Луцьк та Рівне, у березні — Проскурів, Чернівці, 20 березня Вінницю, 15 квітня Тернопіль. Складовою цієї операції була Корсунь-Шевченківська наступальна операція (25 січня-17 лютого 1944 р.), яка призвела до оточення і знищення 83-тисячного угруповання німецьких військ. Ця битва отримала назву “Сталінград на Дніпрі”.

3-й і 4-й Українські фронти розбили угруповання ворога в районі Кривого Рогу-Нікополя та звільнили Херсон (13 березня), Миколаїв (28 березня) та Одесу (10 квітня). А в ході Кримської операції (8 квітня-12 травня 1944 р.), проведеної силами Окремої Приморської армії та 4-го Українського фронту, звільнено Крим. Бойові дії проти ворога на Півдні України завершила Яссько-Кишинівська наступальна операція (20-29 серпня 1944 р.), в ході якої 2-м і 3-м Українськими фронтами звільнено Бессарабію і частину Румунії.

В ході Львівсько-Сандомирської наступальної операції (13 липня-29 серпня 1944 р.), здійсненої 1-м Українським фронтом, розгромлено німецьку групу армій “Північна Україна” і 27 липня звільнено Львів. Остаточно ж бойові дії в Західній Україні проти військ Німеччини та її союзників закінчилися під час Східно-Карпатської операції (8 вересня — 28 жовтня 1944 р.). В ході цієї операції, здійсненої військами 4-го Українського фронту, 28 жовтня завершено звільнення Закарпаття, а отже — і всієї України.