Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України - Навчальний посібник - А. І. Чуткий

Початок війни. Бойові дії 1941 — першої половини 1942 рр.

О 3 год. 15 хв. 22 червня 1941 р. Німеччина напала на СРСР. 153 дивізії Німеччини та 37 дивізій її союзників (Румунія, Фінляндія, Словаччина, Угорщина та Італія) загальною чисельністю 5,5 млн осіб перейшли радянський кордон. На їх озброєнні було понад 47 тис. гармат і мінометів, близько 5 тис. літаків, 2800 танків. Із цих сил до групи армій “Південь” належало 57 дивізій (з них 44 німецькі і 13 румунських), 9 румунських та 4 угорські бригади; 4-й німецький повітряний флот (близько 800 літаків) і 500 румунських літаків. Їм протистояло 80 дивізій КОВО та Одеського військового округу, перетворених на Південно-Західний і Південний фронти, які мали на своєму озброєнні 9,2 тис. танків, 8,5 тис. літаків.

У перший день війни було знищено 1200 радянських літаків (на аеродромах!) і лише близько 300 у повітрі (німці втратили 200 літаків). За перший місяць боїв РСЧА на території України втратила 1/2 танків і 90 % літаків. До кінця 1941 р. у полон потрапило 3,9 млн солдатів та офіцерів РСЧА.

Незважаючи на загальну паніку та раптовість німецького нападу, бійці РСЧА на території України одразу ж почали чинити запеклий опір загарбникам. Героїчно оборонявся Любомльський прикордонний загін на Волині під командуванням підполковника Сурженка. Прикордонники Володимир-Волинського прикордонного загону оборонялися близько 2 тижнів і практично всі загинули. Так само тривалою була оборона захисників Рава-Руського, Перемишльського та інших укріпрайонів. Частини 17-ї німецької армії (яка використовувала танки та авіацію) були затримані тут до початку липня 6 тис. захисників 100 недобудованих дотів. На радянсько-румунському кордоні 95-та і 176-та стрілецькі дивізії під командуванням Пастеровича та Марцинкевича знехтували вказівками вищого керівництва і в ніч на 22 червня зайняли першу лінію оборони на кордоні. Завдяки цьому вони не лише відбили атаки німецько-румунських військ, а й перенесли бойові дії на ворожу територію. Тут ворог був затриманий до середини липня. Подвиг білоруса Гастелло у перші ж дні війни повторив українець Бринько, удостоєний звання Героя СРСР.

Проте героїчний опір не міг істотно вплинути на зміну стратегічної ситуації, і німецькі війська швидко просувались углиб СРСР. 30 червня захоплено Львів. 23 червня-1 липня в районі Луцьк-Броди-Рівне знищено основні танкові сили РСЧА в Україні, і таким чином німцям був відкритий шлях углиб України. На початку липня німецькі війська вийшли на підступи до Києва, а в серпні-вересні форсували Дніпро.

5 липня-26 вересня 1941 р. — оборона Києва (в оточення потрапило 665 тис. воїнів, загинув керівник оборони генерал Кирпонос).

5 серпня-16 жовтня 1941 р. — оборона Одеси (більшість військ вдалось евакуювати).

25 жовтня 1941 р. — захоплено Харків.

30 жовтня 1941 р. — 4 липня 1942 р. — оборона Севастополя (95 тис. бійців не вдалось евакуювати).

До кінця 1941 р. неокупованими залишились тільки невелика частина Східної та Південно-Східної України, Керченський півострів і Севастополь.

Уже з перших днів війни важливим завданням було вивезення матеріальних цінностей вглиб СРСР. До кінця 1941 р. з України було евакуйовано понад 550 великих підприємств, 30 тис. тракторів, 6 млн голів худоби, 125 млн пудів продовольства. Евакуювали також 70 вищих навчальних закладів, 50 театрів, наукові установи, 4,5 млн населення. Все, що не могли вивезти, знищували. Так, були знищені всі мости через Дніпро, інші комунікації, важливі підприємства (наприклад, 54 домни в Донбасі). Не забували і про інакомислячих. З 22 до 29 червня 1941 р. у в’язницях НКВС у Львові, Самборі, Станіславі, Луцьку та Рівному були знищені 15 тис. політв’язнів. У концтаборах в тилу також вдавались до масових розстрілів.

10 грудня 1941 р.-10 січня 1942 р. було розгромлено німців під Москвою. Ця перемога дала Сталіну підставу вважати про перехід ініціативи до РСЧА. Тому він наказав військам навесні 1942 р. перейти у наступ на різних ділянках фронту, аби всюди досягти стратегічної переваги та розбити німців.

В Україні відбулось два наступи РСЧА. Перший — на Керченському півострові (8-19 травня 1942 р. ). Мета — допомога захисникам Севастополя та звільнення Криму. Спочатку наступ був успішним. Але 14 травня 1942 р. танки 11-ї армії Манштейна прорвали розтягнуті комунікації радянських військ, вийшли на підступи до Керчі і знищили наступальне угруповання радянських військ. Втрати останніх становили: 200 тис. полонених, 176 тис. загиблих, 400 літаків, 347 танків. 10 тис. бійців РСЧА зайняли Аджимушкайські каменоломні під Керчю і оборонялись там до жовтня 1942 р., очікуючи на допомогу, яку радянське командування так і не надало. До червня 1942 р. німці зайняли весь Кримський півострів, а 4 липня — Севастополь.

Аналогічно розвивались події і під час наступу радянських військ під Барвінковим на Харківщині. Погано підготований наступ військ Південно-Західного фронту почався 12 травня 1942 р. Спочатку радянським військам вдалось прорвати оборону німців і просунутись на 90 км. У результаті на лінії радянського фронту утворився так званий Барвенківський виступ, по флангах якого німці і завдали потужних танкових ударів у другій половині травня. 29 травня було завершене оточення радянських військ — у полон потрапили 240 тис. бійців, 171 тис. загинула, було втрачено 200 танків. Після цього з 28 червня 1942 р. почався генеральний наступ німців на Півдні України (операція “Блау”). До кінця липня 1942 р. німці просунулись на 200-400 км у глиб радянської території на фронті протяжністю 650 км і вийшли до Волги та Північного Кавказу. Із взяттям 22 липня м. Свердловська Ворошиловградської (нині Луганської) області вся територія УРСР опинилась під окупацією німців та їх союзників.