Історія України - Навчальний посібник - А. І. Чуткий

Становище українських земель під владою Румунії

Румунія у 1918 р. захопила Бессарабію, Буковину та Смітщину на Закарпатті. На цих землях проживало близько 1 млн українців, що становило 7 % населення Румунії. З 1919 р. до 1928 р. тут діяв військовий стан. Було ліквідовано самоврядування громад. Усі посади зайняли румуни. Румунську мову оголосили державною. На румунську мову переведено всі географічні назви і назви населених пунктів, імена і прізвища. Були знищені всі україномовні школи та інші навчальні заклади, заборонено ввезення україномовної друкованої продукції та вживання української мови у громадських місцях.

Спроби українців звільнитися з-під влади Румунії (Хотинське повстання 1919 р. та Татарбунарське повстання 1924 р.) зазнали поразки. Проте вони змусили румунську владу переглянути свою політику щодо українців. На це вплинув також прихід до влади в Румунії ліберальних сил та певна стабілізація її економіки. Тому у 1927-1937 рр. у політиці Румунії щодо українців відбулась певна лібералізація. Ще в 1926 р. було формально дозволено українську освіту. У 1927 р. припинено утиски щодо української культури. У 1928 р. скасовано дію військового стану. Почалося створення українських громадських організацій. Зокрема, в Північній Буковині виникли молодіжні організації — товариства “Чорноморря”, “Запорожжя”, “Залізняк”, спортивне “Мазепа”, студентське “Зоря”, культурно-спортивне “Буковина”. У 1927 р. в Північній Буковині була створена єдина легальна українська політична партія — Українська національна партія (УНП), яка видавала газету “Рада” та бралаучасть у парламентських виборах (у 1928 р. УНП провела 2 послів і 1 сенатора в румунський парламент). Нелегально діяли осередки ОУН (місцевий провід ОУН очолювали О. Забачинський, С. Никонович, Іван та Петро Григоровичі, Л. Гузар та ін.). У 1929 р. було створено напівлегальну організацію “Визволення”, яка мала прорадянську спрямованість і виступала за приєднання Буковини та Бессарабії до СРСР. Велике значення для збереження самосвідомості українців та розвитку української культури мала діяльність видатної письменниці О. Кобилянської.

Проте у 1937 р. період лібералізації припинився, оскільки в Румунії встановилася профашистська диктатура. Відновився військовий стан. Були проведені два судові процеси над членами ОУН. Конституція 1938 р. позбавила українців громадянських прав, посилилась румунізація.

В економічному плані українські землі постійно залишалися сировинним та аграрним додатком Румунії. Аграрна реформа 1921 р. збільшила панські землі і зменшила селянські наділи. Найкращі землі діставалися румунським колоністам. Кооперативний рух був практично знищений.