Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Серія "Великі українці" - Степан Бандера

Характер

Як у різні часи відгукувалися про переваги та недоліки характеру Степана Бандери, однодумці, опоненти, особи, яким доводилося перетинатися з Бандерою на життєвих стежках?

Один з особистих приятелів Степана Бандери Богдан Підгайний зазначав, що ще у гімназійні часи той був дуже амбіційним. На звороті фото, яке Бандера подарував Підгайному, значилося: “Козак Степан ще не гетьман”. У Петра Балея також склалося враження, що Бандера прагнув до лідерства. “Був завжди твердий, мов скеля”, - спостеріг Євген Алетіяно-Попівський. Політичний опонент Бандери Лімницький приписував йому “амбітність” та “анархізм”: “Звичайно ховаючися за других, на ділі амбітний до хворобливости” (1940 p.). Навіть польські журналісти у 1930-х pp. побачили в Бандері “бундючність, зарозумілість, манію величі”. Сам Степан Бандера у листі до полковника Андрія Мельника від 10 серпня 1940 року роз’яснив, як розуміє амбіційність: “Знаю два роди амбіції: велику і малу. Мала задовольняється малими успіхами, зовнішнім поважанням, формальною рацією і т.п.. Для великої амбіції у сі ці речі не мають жодного значення, вона знаходить задоволення не в дрібних особистих тріумфах, але у великій перемозі того, що стає змістом життя для людини. І я маю таку амбіцію.”

Веселість та щирість - також риси натури Степана Бандери. Спогади студентського товариша Бандери, інженера Григорія Мельника: “... він був веселий, дотепний, безпосередній і дуже щирий”, інколи демонстрував “вдавану серйозність і сердитість”. Колишній гетьман Павло Скоропадський, ідеологічний противник Бандери, писав: "... Він щирий борець-державник, а не звичайний амбітних”.

Степан Бандера мав бурхливий темперамент. Якось під час навчання в університеті він відвідав ковзанку у Львові. Прийшов і закричав по-польськи: “Прошу розступитися! Студент Політехніки львовскей - на сьлізгавце!”. Іншого разу в Львові став гавкати на вулиці. Підійшов поліцай і тихенько попросив: "Стефанко, заспокойся”. “Він вражав нас своєю енергією і працездатністю”, - згадував останній командир УПА Василь Кук. А Ярослав Барановський зауважував: "... своїм темпераментом Бандера ніяк не надається до творчої співпраці”.

Про Бандерин талант керівника писав Степан Мудрик. Бандера “...відзначався великими організаційними здібностями і реалістичним підходом до вирішення справ. Був обдарований невичерпною енергією і вмінням підібрати до роботи фахових людей”, - писав він. Як спостеріг Євген Гановський, "... Степан Бандера ...не перебивав, поки не закінчить дана особа свою думку.... вислухавши всіх, він одним або двома реченнями робив підсумки. ... Я бачив у ньому спосіб провідництва, але дуже людяного, товариського і ділового”.

Лаконічно і своєрідно у 1945 р. описав характер Степана Бандери полковник німецького абверу Ервін Штольце: “Бандера за характером енергійний, кар ’єрист, фанатик і бандит”.

Від себе додамо, що за темпераментом Степан Бандера був швидше холериком, аніж флегматиком. У цьому його видає почерк. Провідник ОУН підписувався розмашистими великими літерами. Літери у його листах великі, чіткі, читаються добре. Для порівняння, Андрій Мельник писав і підписувався настільки дрібненько, що зараз для прочитання його листів потрібна лупа або добрі окуляри.