Серія "Великі українці" - Степан Бандера

Сім'я і нащадки “Сірого”

Кохання до Степана Бандери уперше прийшло у 18 років, одразу після закінчення гімназії. Дівчину звали Юлія Якимович. Вона жила поруч зі Старим Угриновом, у сусідньому селі. Юлі Степан Бандера присвятив такі ніжні поетичні рядки: 

Сі говорять, твоя хиба - молода ти і пуста

Ті говорять, до лиця се молодощам пустота

Та чи хиба, чи прикмета, люблять всі тебе проте

З хиби каждої у тебе вже й прикмета проросте 

Та автор дарма старався. Перше кохання Степана не було взаємним.

На початку 1930-х pp. голову Бандері запаморочила красуня Ганна Чемеринська (Нуся). Та й цього разу його упадання були марними. Серце цієї кур’єрки між проводом ОУН на Західноукраїнських землях (ЗУЗ) і ПУН (загальним керівним центром ОУН) завоював статний, високий на зріст красень, оунівець Ярослав Барановський (“Макар”, “Фіалко”, “Лімницький”).

Кішка між Бандерою і Барановським пробігла ще з часу співпраці в УВО. Так склалося, що пропагандист УВО Ярослав Барановський певний час був зверхником Бандери. Потім, коли Бандера став керівником проводу ОУН на ЗУЗ, статус Барановського все одно виявився вищим - він очолив організаційну референтуру ПУН-у. Наприкінці 1930-х pp. Ярослав Барановський входив до близького оточення АндріяМельника - наступника Євгена Коновальця на посту Провідника ОУН. Амбіційного Степана тривожили успіхи Ярослава.

Нуся могла “клюнути” на вищий організаційний статус Ярослава Барановського порівняно з Бандерою. Зрештою, її рідний брат Орест також мав досить міцне становище в організації - був наближеним до Миколи Сціборського, який стане референтом пропаганди ПУН-у. Орест працював в ОУН як пропагандист під псевдом “Ярослав Оршан”.

Відтак, ситуація спонукає до роздумів. Чому саме з подачі Степана Бандери в 1935 р. оунівці запідозрили Ярослава Барановського у тому, що той надав важливі документи (т. зв.“архів Сеника”) польській поліції? І чи не через “Ярослава-конкурента” Бандера очолив “фронду” проти Андрія Мельника на початку 1940 p.? Навіщо у 1940 р. бандерівці поширювали компромат на Барановського - фотографії документів про його співпрацю з польськими чинниками? Досі історики сперечаються, чи ці документи справжні. І чи не причетний якось Бандера до загибелі Ярослава Барановського у 1943 p., яка, як відомо, сталася за загадкових і досі не з’ясованих обставин? Смерть застала молодого, 37-річного “доктора права і суспільних наук” у Львові. Невідомий з револьвера прострелив йому голову.

Ганна Чемеринська до кінця життя “віддячувала” Банд ері за його специфічне ставлення до свого чоловіка. Якось вона так пояснила впливовому членові ОУН Левові Ребету причину нагінок Степана Бандери на Ярослава: "... до якої драматичної безодні можуть довести неопановані людські пристрасті”. Не слід забувати, що саме вона привезла “крайовикам” звістку від ПУН-у про призначення наступником Бандери на посаді керівника Крайового проводу ОУН на ЗУЗ Лева Ребета.

Пощастило Бандері тільки з третім коханням. Взаємна любов прийшла у 30 років. Восени 1939 р. у Кракові Степан заприязнився зі вродливою 22-річною Ярославою Опарівською, студенткою агрономічного відділу Львівської Політехніки, донькою греко-католицького священика Василя Опарівського й українськи родом з-під Воронежа. Очевидно Бандері запала в душу лагідність та скромність вдачі Ярослави.

Познайомилися вони в Кракові. На вул. Зелена, 22 був розташований провід ОУН у Генерал-губернаторстві, а зовсім поруч, у будинку за номером 26 - бюро філії ПУН-у і Український Центральний Комітет. Восени 1939 р. на Зеленій зійшлися дороги щойно звільнених з польських тюрем оунівських активістів-чоловіків і молоденьких дівчат, котрі співпрацювали з ОУН - Ярослави Опарівської, Ольги Базільків, Зені Левицької, Оленки Нєдзєвєдської та інших. Бандера після в’язниці виглядав виснаженим. “Був дуже вихуділий, убраний в те убрання, яке захопив у тюрмі; волосся злегка підросло, але ще не настільки, щоб можна було порядно зачесати”.Попри все він сподобався Ярославі.

Якщо подружжя Лебедів, Климишиних перед одруженням довго придивлялися одне до одного, то знайомство Степана та Ярослави дуже швидко переросло в шлюб. Боярином на весіллі був Василь Равлик. Різдво 1940 р. Степан і Ярослава відзначали вже як подружня пара.

Дружина лідера ОУН(б) викладала у Кракові, на вишколі оунівських старшин. Молодята добре ладили. Ярослава не зважала на те, що Степан не мав постійного місця проживання. Спершу вони наймали квартиру в Кракові. У 1940 р. подружжя перебралося до Варшави. Коли Бандеру в 1941 р. гестапо утримувало в Берліні, Ярослава поселяється неподалік коханого, на берлінській вулиці Дальманнштрассе.

Степан Бандера на прогулянці у лісі з дружиною та дітьми

Ось рядки листа, якого Бандера написав Ярославі Опарівській у “мюнхенський” період свого життя: “Що у вас чувати ? Як здоровля дітей, зокрема Андрійка?... треба уважати, щоб не поперестуджу вались. Що ти робиш? ...чиє якісь незвичайності? Як городець? Ти повинна тепер добре виспатись. Я надаю перед виїздом, в суботу вечером на твою адресу 520 німецьких] м[арок].... В травні цілий наш бюджет хатній ... не може переступити 400 марок”.

У 1954-1959 pp. сім’я Бандер проживала разом у Мюнхені. Степан Бандера радо фотографувався з родиною. Збереглися родинні альбоми. Серед сюжетів на світлинах - Степан Бандера з жінкою, дітьми, коле дрова, на пікніку, збирає гриби, діти на заняттях “Пласту”, одне з помешкань дружини, улюблений автомобіль марки “Опель”.

Життя побило Ярославу не менше, ніж самого Бандеру. Над її родиною так само добряче поглумилися вороги - брати батька сиділи в радянських таборах, матір замордували поляки, а брата розстріляли німці. Матері Ярослави, наприклад, у 1944 р. якісь поляки розбили прикладом голову, вибили око, вистрілили у рота, відрізали ніс і груди.

Ярослава подарувала Бандері трьох дітей - Наталку, Андрійка й Лесю. Першою, у 1941 p., світ побачила Наталя. Андрій народився у 1946 році. Довгий час малюки не знали, як насправді звуть рідного батька. З 1950-х pp. діти Степана Бандери разом з матір’ю жили в Канаді під прізвищем “Опель”. Місцева громада ОУН придбала їм хату.

Єдина донька Степана Бандери, Наталка Куцан-Бандера, досить рано померла, у 44 роки. На руках її чоловіка залишилися маленькі діти - Орест і Софійка. Тепер у них є власні нащадки. Чоловік Наталки зараз працює у Мюнхені. Сидить у кабінеті, який належав Степанові Бандері.

Ще менше прожив Андрій Бандера. Помер у 37 років. Мав сина Степана і доньок Богдану та Олену.

Степан Бандера, онук лідера бандерівської ОУН, народився 1970 р. у Вінніпезі. Є канадським громадянином. Суддя і журналіст за освітою, фахівець з історії радянського кіно та літератури. Останнім часом живе й працює в Україні. Веде англомовні новини на “П’ятому каналі”, редагує газету “Kyiv Post". Досі холостякує.