Серія "Великі українці" - Степан Бандера

У двобої з провокаціями МДБ

Одним із першочергових завдань для Степана Бандери після Другої світової війни було відновлення стосунків з діячами ОУН в Україні. ЗЧ ОУН організовують спеціальні групи, які мали встановити зв’язок з лідерами “крайовиків” в Україні, Польщі й зібрати інформацію про СРСР.

“Емісари” Бандери прямували в Україну з Німеччини суходолом через Польщу чи повітряним шляхом. Перший спосіб використовували ті, хто знав польську мову. Вони їхали разом з репатрійованими поляками таборів “ді-пі” у Польщу, а звідти нелегально переходили в Україну.

Частина посланців діставалася України на літаках. Спершу на Івано-Франківщину з літака закинули групу Михайла Дуди (“Громенко”). Далі, у 1951 p., у Тернопільщині з парашутом приземлився “головний есбіст” Закоронних Частин Мирон Матвієйко (“Усміх”). Утім, учасники десантних груп свої завдання не виконали.

Радіограми за 1951 р. (№№ 6, 29), які Бандера надсилав “Усміху” в Україну, свідчать, що тоді керівник ОУН щиро сподівався на успіх місії Матвієйка й не підозрював, що той уже потрапив до рук радянських спецслужб.

Тоді він ще не знав, що колега по ЗЧ ОУН Богдан Підгайний “зливає інформацію” для Кіма Філбі - радянського агента в англійській контррозвідці. Бандері не було відомо й те, що керівник СБ ОУН на Любельщині Леон Лапінський (“Зенон”), з яким ЗЧ ОУН налагодило контакт на рубежі 1948-1949 pp., був завербований польською спецслужбою й під її “наглядом” курував псевдооунівську мережу на території Польщі. Цей лисий карлуватий зрадник українських націоналістів здобув славу фанатика інформації - за своїм “кожним дорученням” вимагав від підлеглих не слова, а доповідні, звіти, протоколи та інші документи. У 1951 р. Латиському вдалося видурити у Бандери книжки з шифрами до всіх радіостанцій, які ЗЧ ОУН перекинув до Польщі та України.

Не дивно, що МДБ наперед знало, в якому місці чекати десантників Матвієйка від ЗЧ ОУН Бандери. Охоплення “Усміха” стало справжньою знахідкою! Діючи від його імені - керівника СБ ЗЧ ОУН - “чекісти” влаштували кілька радіо-ігор з Бандерою. Задум був такий - до кінця посварити Закордонні 4астини з іншими націоналістичними центрами. Також можна було швидше вийти на слід Степана Бандери (дружина Матвієйка Євгенія Кошулинська за хрещеника мала "Андрія Бандеру).

Спершу по радіо для ЗЧ ОУН під контролем МДБ передавалася інформація від імені кількох фальшивих надрайонів ОУН у Західній Україні (операція “Метеор”). За кілька місяців розпочалася радіогра “Виклик”. Тоді радянські агенти нав’язали зі Закордонними 4астинами контакт від імені легендованої “Дрогобицької ОУН”.

Хоча пізно, але Степан Бандера зрозумів, що його дурять, й зумів уникнути радянської пастки. За сторожку поведінку Бандеру прозвали “Хитрий лис”.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка