Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Серія "Великі українці" - Степан Бандера

“...6-кратно на досмертну тюрму і кільканадцять літ”

Спершу оточення Ю. Пілсудського підозрювало у замахові на Пєрацького опонентів - народових демократів. Але у кишені плаща Мацейка, якого той викинув під час втечі, слідчі виявили синьо-жовту кокарду. Знайшли також рештки бляхи, з якої оунівці робили бомбу для Мацейка.

За підозрою у “справі Пєрацького” Бандеру арештували у серпні 1934 року. На Варшавському процесі (листопад 1935 - січень 1935 pp.) його судили за спроби відірвати від Польщі її південно-східні воєводства. Вражає, як по-буденному поводилися судові функціонери. Справоздавець Маєр дуже ліниво зачитував вирок, а його колеги по суду, Раппопорт і Сиром’ятніков, куняли. Бандеру засудили “на 15 літ тюрми і смерть”. Покарання Степан Бандера відбував у варшавській Мотоківській в’язниці.

Варшавський процес поспішили використати у власних цілях і Польща і СРСР. Вони переконали Лігу націй у тому, що ОУН є терористичним угрупованням. Керівника ОУН Євгена Коновальця було вислано з Женеви. Змінилася думка багатьох оунівських донорів. Так, перестала надавати організації свою допомогу Фінляндія.

На наступному, Львівському процесі (1936 p.), який увійшов у історію як “справа Бандери і товаришів”, Степана Бандеру з колегами засудили “6-кратно на досмертну тюрму і кільканадцять літ”. На одному із засідань Степан Бандера спричинив конфуз: коли його увели до зали суду, зі своїх місць у знак поваги піднялися члени ОУН. Побачивши, щолюди встають, за інерцією підвелися й інші присутні в залі - оборонці, трибунал і лава присяжних.

Цього разу Степана Бандеру засудили за “зраду Батьківщини” й запроторили до в’язниці “Святий хрест”, найтяжчу в Польщі. Сидів в одній “келії” з Миколою Лебедем. По сусідству відбували покарання інші члени ОУН.

Але у в’язниці Бандера політики не забув. Одного разу він організував голодування. Задля цього оригінально налагодив зв’язки з іншими в’язнями. Микола Климишин, наприклад, дізнався про план з написаному Бандерою на тонкому цигарковому папері листа, якого він знайшов під сподом “параші” у своїй камері.

Вільний час Степан Бандера витрачав на вивчення історії та ідеології. Мав право на читання українських газет. Часто заглядав до тритомної “Української загальної енциклопедії”, яка завжди була під рукою. Під керівництвом Бандери на Різдво 1937 р. співали у хорі - охоронці мліли від українських пісень.

З 1938 р. Степана Бандеру перевели до в’язниці у Вронках, що на польсько-німецькому кордоні, а згодом - до Брест-Литовська. Побачив волю на десятий день німецько-польської війни (1939 p.), коли повиходило 15 тисяч інших українських політичних в’язнів. Через Львів і Рава-Руську Степан Бандера дістався на Захід, де певний час перебував на словацькому курорті Піщани