Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Реферат на тему

ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА - КНЯЗЬ СВЯЩЕННОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Гетьман Іван Мазепа (1639-1709),1 як голова Української Козацької Держави (1687-1709), що, хоч була під протекторатом московського царя, мала широку автономію, виконував в Україні найвищу цивільну та військову владу; його прерогативи були дещо обмежені через т. зв. "Коломацькі статті". Державна форма протекторату була у тих часах звичайним явищем у тодішній Европі, наприклад: Валахія, Молдавія, Семигород були під турецьким, Голляндія - під еспанським, Прусія - під польським, Ліфляндія й Естляндія (сьогодні Латвія й Естонія) - під шведським протекторатом. Хоч, Україна була під московським протекторатом, як слушно завважив, німецький історик Ганс Шуман у своїй дисертації, вона мала свою територію, населення, військові сили, тобто козаків, своє законедавство, свою культуру, звичаї й обичаї, навіть дипломатичні зв'язки з чужими державами (крім Польщі та Туреччини), й творець Гетьманської держави Богдан Хмельницький, de facto був суверенним володарем.3 Українська держава була зазначувана на тодішніх європейських мапах,4 і чужоземні дипломати звертали на це увагу. Французький посол у Москві, Жан де Балюз (1648-1718), який відвідав 1704 p. гетьмана Мазепу в Батурині, писав у свойому листі: "... З Москви я приїхав на Україну, країну козаків, де я був гостем князя Мазепи, який виконує у цій країні найвищу владу".5 Це підкреслювали й інші чужинці. Відомий англійський журналіст і автор "Робінзона Крузо", Данило Дефо (1661-1731), у своїй книзі про царя Петра І писав: "...Мазепа не мав королівського титулу, але він був рівний королеві відносно влади, й у всякому відношенні був рівний, якщо у даних обставинах не перевищував короля Августа.. ."6 Мазепа був вповні цього свідомий й уважав себе "мало менше польського короля".7 Без сумніву, - Мазепа був відомою постаттю в тодішній Европі. Вже про його вибір гетьманом 4 серпня (25 липня с. с.) 1687 р. писала європейська, зокрема німецька,8 а навіть англійська преса.9 В 1689 р. Фой де ля Невіль (1649-1706), французький дипломат у Москві, що особисто знав гетьмана, так згадував про нього у своїх споминах: "... цей князь - це не звичайна собі людина, але дуже відома особа, що досконало говорить по латині. Він е з козацького роду".10 Західньо-европейська освіта, висока товариська культура, военний досвід, а передусім факт, що Мазепа вміло кермував адміністраційним апаратом в Україні та командував п'ягдесятьтисячною козацькою армією, високо цінилося в Москві. Хоча становище Мазепи в Москві було специфічне, все ж таки до його голосу та порад прислуховувався молодий цар Петро, в якого гетьман тішився великою пошаною та довір'ям. У 1700 р. Петро відзначив Мазепу найвищим російським орденом св. Андрея.11 Недарма писав австрійський посол у Москві, Отто Плеер (1692-1718) у своєму звіті з 8 лютого 1702 р.: "...Мазепа е тут, якого з почестями приймається, а цар відноситься до нього з респектом та пошаною".12 Про ролю Мазепи в Москві пише широко німецька, а за нею решта європейської преси. З нагоди приняття дипломатичного корпусу в Москві, кореспондент гамбурзького тижневика, "Historische Remarques" у своїй кореспонденції з Мокви 27 листопада 1703 p. пише, що "..цар довго й приязно розмовляв з гетьманом Мазепою, який подарував йому прикрашену діямантами шаблю".13 При тій нагоді автор кореспонденції подав доволі вірний та цікавий життєпис Мазепи. Ляйпцц-ський місячник "Die Europaisсhe Fama" надрукував на першій сторінці портрет Мазепи та помістив його доволі велику біографію в прихильному світлі, підкреслюючи воєнні подвиги гетьмана.14 Віденський двотижневик "Der Post-tagliche Mercurius" з 25 березня 1705 p. дослівно писав: "Москва 11 лютого. Вчора виїхали Їх Кксцелєнція, Пан Герман (Іван) Мазепа, Ґенерал або Начальний Вождь... Запорожських Козаків... до своєї резиденції в Барудін (Батурин) на Україну...".13 Інший віденський двотижневник, "Das Wiennerische Diariurn" з 16 грудня 1706 p., згадуючи про гетьмана, називає його "Полевим Маршалом" (Фельдмаршалом).16 Як широко знали про Мазепу у світі, свідчить хоча б такий факт, що одна з найстарших американських газет, "The Boston News-Letter" з 28 січня 1705 p. спираючись на інформації лондонського часопису "The Post-Man" з 15 серпня 1704 p., писала: " ... славний Мазепа, що командує козацьким військом, в склад якого входить 19.000 вибраних козаків та обоз артилерії з 36-ти гармат, з'єднався з королем Августом недалеко Яворова. Цей князь [Мазепа] здобув два сильні замки від князя Любомирського".17 За свої воєнні успіхи Мазепа одержав у 1703 р. від Авґуста II найвище тодішнє польське відзначення - орден "Білого Орла",18 а згодом титул "князя [Reichsiiirst] ,св. Римської Імперії" від тодішнього "римського цісаря німецького народу", Иосифа І. Цар, намагаючись для своїх любимців дістати від цісаря різні титули, поручив німецькому дипломатові на російській службі, баронові Гайнріхові фон Гуйссен,19 вистаратися княжий титул і для Мазепи. Гуйссен згадує у своїх споминах,20 що на доручення царя він дістав у Відні титул графа для царського канцлера, Ф. Головкіна, та титул князя для фаворита царя, О. Меншікова й для гетьмана Мазепи.21 При тому Гуйссен зазначив, що через брак грошей, він не міг. викупити княжої грамоти для Мазепи.22 Можливо, що Гуйссенові забракло грошей, одначе, як це виходить зі свідчень генеральної старшини та небожа Гетьмана, Андрія Войнаровського,23 по смерті Мазепи в Бендерах, гетьман був передав Мен-шікову на цю ціль 3.000 дукатів.24 Що Мазепа дійсно дав гроші Меншікову на видатки у зв'язку з цією княжою грамотою, знаходимо про це потвердження в листі самого Гуйссена з дня 8 червня 1707 р. до цісарського міністра закордонних справ, кн. Шенборна, в якому він зазначуе, що Меншіков негайно вишле до Відня належну суму, як тільки буде готова княжа грамота для Мазепи.28 Дещо більше світла кидає на справу цієї княжої грамоти лист Мазепи до цісаря Иосифа І, який находиться в "Райхсадельсактенамт" - Австрійського Державного Архіву у Відні.26

У цьому без дати, (правдоподібно з 1,707 р.) по-німецьки писаному листі до цісаря, Мазепа згадує на вступі про свої заслуги у війнах проти турків, зокрема про свою участь по стороні "Святої Ліги", яку в 1684 p. зорганізував батько Иосифа І, Леопольд І, проти Оттоманської Порти. Далі Мазепа пише про своє становище та владу, яку він виконує, як гетьман України, і, покликуючись на те, що "Його Цісарський Маєстат" надав княжий титул Меншікову, сподівається, що цісар наділить й його, Мазепу, княжим титулом. З уваги на те, що у нього нема дітей. Мазепа просить наділити княжим титулом також його небожа, Андрія Войнаровського, як його' наслідника.27 Згідно з урядовими замітками на останній сторінці Мазепиного листа, з наказу цісаря та за підписом кн. Шенборна, дня 1 вересня. 1707 р. тільки Мазепі надано титул "Князя св. Римської Імперії", що зазначено також у реєстраційній книзі про надання шляхетських титулів (том XII). На тій же самій сторінці листа Мазепи є дописка "І. Sept. 1707, Nulla expeditio". На нашу думку, ця дописка походить з пізнішого часу, на що вказує інший почерк письма. Ця дописка е доказом, що Мазепі не послано княжої грамоти. Одначе, ЇЇ тепер в Австрійському Державному Архіві немає, хоч 'й там бачив ще в 1887 p. німецький дослідник, M. Грітцнер-Л8 дальша доля її невідома. Але збереглася кольорова копія княжого гербу Мазепи, що її зробив і помістив у своїй статті кн. О. В. Дабижа, нащадок по матері Дмитра Горленка, прилуцького полковника часів Мазепи, російський дипломат, член російської амбасади у Відні.29 Хоча княжий титул міг імпонувати Мазепі, одначе, як це слушно завважує С. Томашівський, гетьман "дивився на цю почесть підозріло, добачуючи в цьому інтригу Меншікова, по пляну": "promoveatur ut amoveatur.''30 Про інтриги Меншікова довідався Мазепа з листа ки. Анни Дольської. У тому листі вона остерігала його перед Меншіковим, який "копає під ним яму і, усунувши його, сам хоче стати гетьманом".81 Мабуть Мазепа був свідомий того, бо коли прочитав цього листа, сказав Пилипові Орликові: "... Я сам добре знаю, що вони задумують робити зо мною та зо всіми вами: мене хочуть задовольнити гідністю князя Римської імперії, всю старшину викорінити, наші міста забрати під свою владу, поставити в них своїх начальників та губернаторів ... іншим разом князь Олаксандер Данилович (Мейшіков) просив у царя для себе Чернігівське князівство, через яке він пробиває собі дорогу до гетьманства".32 У квітні 1707 Р. ПІД час воєнної наради у Жовкві, сам цар повідомив гетьмана про свій намір зреорганізувати козацьку армію, що, по суті, означало скасування самостійного українського війська і ліквідацію Української державності!. Щоби Мазепі "усолодити гірку чашу", цар задумав "уконтентувати" його титулом князя "Св. Римської Імперії". З цією метою у Посольському Приказі сфабрикованолиста до цісаря Иосифа І, що, буцім-то Мазепа сам просить о княжу гідність. Зробивши графологічний аналіз цього листа, м прийшов до висновку, що: 1. підпис Мазепи не є автентичний, коли порівняти з його підписами на інших листах чи документах, що їх опублікував Орест Субтельний й автор цих рядків. 2. Це не є почерк письма Пилипа Орлика, котрий, як канцлер, писав гетьманські листи. 3. Згідно з сьомою статтею т. зв. Коломацьких статей, гетьманові було заборонено спілкуватися з чужинецькими урядами.33 Лист Гуйссена, як тодішнього російського міністра закордонних справ до кн. Шенборна з 8 червня 1707 р. доказує, що його "сфабриковано" в Посольському Приказі. Характерно, що лист підписаний "Йоганнес Мазепа, Його Царського й Маєстату тайний радник і генерал (!), лицар московського ордену св. Андрея, Запорозьких козаків князь і полководець". Як відомо, Мазепа у своїх листах завжди уживав свій титул гетьмана, а не ґене-їїірала, як це можна бачити на факсиміле його листів. Відомо також, що добре поінформований англійський посол у Відні, Пилип Медовс (1626-1717), писав у своєму звіті за 26 грудня 1708 року, що "... свого часу цар вистарався для генерала (!) Мазепи гідність князя св. Римської Імперії як винагороду за його службу в минулому".34 Вже згаданий лист Гуйссена за 8 червня 1707 p. ще більше підтверджує інтригу Меншикова, який не з великої любови до Мазепи старався через Гуйссена приспішити у Відні вислання княжої гідности гетьманові. Отже, раз надана княжа гідність Мазепі зоставалася правосильною без огляду на те, чи йому доручено, чи не доручено його княжу грамоту. Надання княжої гідности Мазепі було в Европі загально відоме. Популярний німецький журнал "Ной ерефнетер гісторішер Більдерзаль" у виданні за 1710 p., згадуючи про Мазепу, писав: "Князь Мазепа, як начальний полководець козаків..."35

ПРИМІТКИ

1 Дата народження-Мазепи ще і досі лишається спірним питанням, одначе дата 20 березня 1639 е найбільше правдоподібна; докладніше про це див. Оглоблин, Гетьман Іван Мааепа та його доба. Записки Наукового Товариства їм. Шевченка, (у дальшому "ЗНТШ"), Ню Йорк-Париж- Торонто 1960, Т. 170, с. 21. Дату смерти, 2 жовтня, н. ст., 1709 устійнив Б. Крупницький у своїй розвідці п. н. "Про дату смерти Мазепи", Miscellanea Mazepiana, - Мазепа, Праці Українського Наукового Інституту, (у дальшому "ПУНІ"), Варшава 1939, Т. 47, с. 90-92.

2 М. Костомаров, Мазепя і мазепинцы. Полное собрание сочинений, Петербург 1905, Т. VI, с. 391-3.

3 Hans Schumann, Der Hetmanstaat 16S4-1764, Dissertation, Breslau

1936, p. 4.

4 Johann Baptist Ношапп, Neuer Atlas Sber die gantxe Welt, Nuraberg 1714, p. 166.

5 Листа Балюза знайшов І. Борщак у Національній Бібліотеці в Парижі і помістив його в українському перекладі, як додаток до своєї праці п. н. "Мазепа. Людина й історичний діяч", ЗНТШ (1933), т. 152, с. 28-30.

6 Daniel Defoe, An Impartial History of the Life and Actions of Peter Alexcvitz, the Present Czar of Muscovy..., London 1728, p. 208. (, ... Mazeppa was not a King in Title, he was Equal to King in Power, and every way Equal it not

Sttperior to King Augustus in the divided Circumstances, in which Power stood, even the best of it.")

7 Костомаров, ор. cit., с. 422.

8 Докладніше про це див.: Б. Крупницький, "Гетьман Мазепа в освітленні німецької літератури його часу", Записки Чина св. Василія Великого, Жовква 1932, Т. IV, с. 292-316; Theodor Mackiw, Mazepa im Lichte der zeitgenossischen deutschen Quellen, Munchen 1963, ЗНТШ, Т. 174.

9 Докладніше див., мою працю: Prince Магера, Hetman of Ukraine in Contemporary English Publications, 1687-1709, Chicago 1967.

10 Foy de la Neuville, Relation curieuse et novelle de Moscovie.. ., de la Ha ye 1699; я користувався англійським перекладом: An Account of Muscovy as it was m the year 1689, London 1699, p. 43.

11 Костомаров, ор. cit., crop. 483.

12 Haus, Hot, u.-Staatsarchiv, (Австрійський Державний Архів, у дальшому HHS), Russica 1-20; також: Н. Устрялов, История царствования Петра Великою, СПБ., 1858-1863, Т. IV, ч. 2, crop. 573.

13 Historischv Remarqucs, Hamburg 22 Jaiwar 1704, No. 4, p. 26.

14 Die Europaische Fama, welche den gegenwartigen Zustand der vornehmstm - - - Hofe wtdecket, Leipzig 1706, Vol. XXV, p. 1. Докладніше про портрет Мазепи гл. мою статтю: "Ґравюра Мазепи з 1706 р.". Український Історик, (1966), Т. Ill, ч. 1-2, crop. 69-72. Життєпис Мазепи був вже надрукований у першому виданні "Європейської Фами" за 1704 р., Т. XXV, crop. 57-60.

15 Der Post-tagliche Mercurws..., Wen, 25 Marz 1705; "... Gestern seynd. Ihro Excell der Hr. Hermann [Ivan] Mazeppa, Ge-nrel oder Peld-Herr der anter Ihro Czaarischen Majes'tat stehenden ZaporowisAen Cosacken ... ").

16 Das Wiennerische Diarium..., No. 273, 13-16 Май 1706; (" ... Feld-Mat-schall Mazeppa". На заході принято писати прізвище Мазепи через два "пп", одначе гетьман, підписуючись латинкою, вмивав тільки одне "п". Докладніше про це див. мою статтю, Мадера ш Mazeppa?", The Ukrainian Review,

(1963), Vol. X, No. 4, pp. 42-4.S.

17 The Boston News-Letter, No. 41, January 22-29, 1705; ("...the Cossacks commanded by the famous Mazeppa, consisting of I*).OCO Choice men, with Train of Artillery of 36 Pieces have join'd King Augustus near Jaworrow, That Prince has taken 2 strong Castles belorgmg to Prince Lubomirski" Докладніше про це гл. мою статтю "Reports on Мадера іл Colonial America", The News Review, Toronto

1966, Vol. VI, No. 1, pp. 14-21).

18 Костомаров, ор. cit., crop. 523.

19 Про дипломатичну діяльність Гуйсена див.: Н. von Gliimer, Heia-гіЛ Huyssen, ein Essener Stadtkind als Gelehner and Diplomat im Dienste Peter des Grossen, Beitrage zur Geschidite von Stadt und Stift Essen 1911, Heft No. 33.

20 Петро ван Гавен (1715-1757), написав на ОСОБІ своїх споми-ів (він подорожував по Росії, а опісля був пастором при данській амба-саді в Петербурзі) та записок Гуйсена цікаву працю про тодішню Росію п. Н. Nye os forbedrede Efterraetminger от det russiske Rige, Copenhagen 1747, 2 Vols., я користувався німецьким перекладом: Anton Friedridi Biisching, "Unter-schiedene Abschnitte aus neuen verbesserten Nachrichten von dem Russischen Reich ...",

Magazin fur die пене Historic und. Geographic, Halle 1776, Vol. X, pp. 279-364.

21 Biischi'ng, op. cit., p. 319.

22 Ibid.

23 Про жи'гтя та діяльність А. Войнаровського гл. цікаву працю: Любо мир Винар, Андрій Войнаровський, Мюнхен-Клівленд 1962. -

24 Докладніше про це гл.: Михайло Возняк, "Бендерська комісія по смерті Мазепи", ПУЮ, (1938), Т. 46, crop. 127, 131.

25 HHS, Russica 1-20; Comme ils m'ont envoye la dice letre, ft que V. Excellence a bien voulu se charger de la presenter a Sa Maj. Imp. je ne saurois recourirei" cela qu'a Votre Excellence, laquelle Je supplie aussi en cas que 1'occasion se prescn-te d'ecrire a S. A. Mr Ie Prince de Menzikow, de luy xnarquer, que S. M. J. est dispo-see de conferer tres gracieusement ia dignite du Primce de 1'Empire au General Ma- ' zepa. Sa de Alte de Menzikow m'a ecrit il у a quelque temps, vouloir m'envoyer 1'ar-gent pour cet effet, ausritost qu'il verroit par la main de Votre Excellence, que Sa. Maj. Imp. ne refuM-roit point cette grace au dit Ргіясе Mazepa. .. "; Цю частину листа опублікував Степан Томашівський у своїй статті "Мазепа та австрійська політика", ЗНТШ, (1909), Т. 92, стор. 244-245. Повний текст див. текст листа Гуйссена з 8 червня 1707 р.' а додатку.

26 Повний текст листа Мазепи до цісаря був вперше надрукований у

моїй статті "Mazepas Furstentitel ип Lichee seines Briefes an Kaiser Josef I.", Archiv ч fSr Kulturgeschichte, (1962), Vol. 44, No. 3, pp. 354-356.

27 Див. текст листа Мазепи в додатку.

28 F. Siebmacher, Grosses und allgemeines Wappenbuch, bearbeitet von M.

Gritzner, Nnrnberg 1887, Vol. I, p. 161; Я. Токаржевський - Карашевич "Походження, і герб Гетьмана Мазепи", ПУНІ, (1938), Т. 43,- стор.

53-63.

29 Кн. А. В. Дабижа, "Мазема - князь и его шляхетскій икняжескій гербы", Кіевская Старина, Київ 1885, Т. ХІП, crop 716. Цю статтю в перекладі на українську мову помістив Богд'ан Барвінський п.н. "Князь Мазепа і його шляхетський і князівський герб" у журналі Руслан, Львів 1909, ч. 140.

30 Томашівський, op, сід. p. 550.

31 Костомаров, op, cit., p. 1490. Про це згадує також відомий ро-t"i. сійський істотопг. С. М. Соловьев. История России с древнейших вре-J?, мен, М., 1862,' К. VUX, crop. 21S.

32 Костомаров М.- Там само.- C.550.

33 Костомаров М.-Там само.-С. 391-391.

34 Public Record Office, London.- SP 80, Vol. 29. ("... The Сzаг had been endeavoring

for some time past to procure to General Mazeppa the dignity of a Prince of .the Empirei, as a recpmpence for his past services").

35 Neu-eroeffneier historischer Bilder-Saal...- Nurnberg. 1710.-- Vol. V.- P. 25. 170.

________________________________

Теодор Мацьків Англійський текст Зборівського договору з 1649 року та інші вибрані статті. Наукове видання.,- Севастопіль: "Просвіта", 2001