Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Реферат на тему

До біографії К.В.Ханацького: за матеріалами архівів Москви та Сімферополя

У 1871-1874 рр. цю посаду займав видатний краєзнавець Новоросійського краю, журналіст Костянтин Васильович Ханацький (1826-1889). Виявлений останнім часом корпус архівних джерел дозволяє відтворити біографію та творчий шлях статистика, визначити його роль у розвитку краєзнавчих традицій регіона.

Народився К. В. Ханацький у 1826 р. в родині священика. Освіту одержав у Тульській семінарії. Склавши в 1844 р. у Харківському університеті іспит на звання домашнього вчителя, Костянтин Васильович кілька років присвятив педагогічній діяльності. Спочатку він працював у Харкові при місцевій гімназії, а потім у родині одеського поміщика й у шляхетному пансіоні при Рішельєвському ліцеї [2].

У березні 1860 р. він обійняв посаду редактора газети «Бессарабские областные ведомости». З цього ж часу молодий педагог захопився вивченням місцевої історії та етнографії. В 1858-1865 рр. він опублікував числені краєзнавчі статті на сторінках найбільш відомих періодичних видань Новоросійського краю. Костянтин Васильович підтримував наукові контакти з видавцями столичних газет і журналів. Так, у листі до видавця «Отечественных записок» Андрія Олександровича Краєвского К. В. Ханацький писав: «шкодую лише, що з усіх наших бессарабських кореспонденцій жодна не дає уявлення що до того, що є насправді. Я хотів, по можливості, подати вірну картину, <...> тому що наш край – нова країна для Росії» [3]. У своїх публікаціях автор висвітлював проблеми повсякденного життя Бессарабії, розповідав про народні традиції молдаван, складав описи з історії області. Нариси Костянтина Васильовича завжди відрізнялися якісним підбором джерел, новими підходами у вирішинні складних історичних питань [4]. Однак, як свідчать архівні матеріали, творчість краєзнавця розвивалася в дуже складних, суперечливих умовах. У своєму листі до видатного історика, статистика Новоросійського краю, дійсного члена Катеринославського статистичного комітету Аполона Олександровича Скальковського (1863 р.) К. В. Ханацький писав про труднощі, що виникають на шляху краєзнавчих досліджень у провінції. Він відзначав: «при всім бажанні принести будь-яку користь для краю, у якому живу, я повинен незабаром припинити свою діяльність, <...> тому що ярмо редакторське стає занадто важке». Костянтин Васильович скаржився на нерозуміння з боку начальства, нестачу коштів, обмеженість штату редакції. Критиці підлягала діяльність місцевого статистичного комітету, що у своїх виданнях за рахунок літературних розділів публікував протоколи засідань статистиків [5, арк.1-2].

Незважаючи на такий прикрий стан справ, до 1865 р. К. В. Ханацький залишався на посаді редактора обласної газети. Більш того, у 1862 р. під його керівництвом було видано першу «Памятную книжку Бессарабськой области», за що краєзнавець одержав вдячність від керівництва [6].

У 1866 р. К. В. Ханацький перейшов на службу до Таврійської губернії, де обійняв посаду секретаря статистичного комітету. На цій посаді він заступив видатного кримознавця, етнографа, статистика Ф. М. Домбровського (бл. 1820-1866). У 1867 р. Костянтин Васильович видав «Памятную книгу Таврической губернии», що являла собою унікальне зібрання історико-краєзнавчих матеріалів. Вихід цього видання викликав значний резонанс: преса відгукнулася кількома позитивними рецензіями, в яких відзначалося, що це перший збірник, складений із матеріалів, якість яких не викликає сумнівів [7]. Екземпляри книги було надано на «найвищий розгляд Імператора й Великого князя Костянтина Миколайовича». За це краєзнавця було нагородженно діамантовим перснем та орденом Св. Станіслава 3 ст. [8, арк. 10-12]. У 1869 р. під редакцією К.В.Ханацького було видано «Карманный календарь Таврической губернии на 1869 год», а в 1870 р. – «Календарь Таврической губернии на 1871 год». Незважаючи на те, що ці видання мали суто довідковий характер, вони зберегли свою краєзнавчу спрямованість і містили різноманітний історичний матеріал [9].

Значну увагу К.В.Ханацький приділяв архівним дослідженням. Вони проводилися як по особистій ініціативі дослідника, так і внаслідок циркулярних розпоряджень керівництва. Так, у 1867 р. кримський статистик писав А.О.Скальковському: «Я виконав Ваші вказівки та зібрав із архівних справ дуже цікаві матеріали, що відносяться до подорожі імператриці Катерини в Крим» [5, арк. 9]. Виявлені документи були оприлюднені на сторінках «Таврических губернських ведомостей» і становлять значний інтерес для сучасного дослідника [10].

Під керівництвом Костянтина Васильовича Таврійський губернський статистичний комітет проводив розбір місцевих архівів. На початку 1867 р. Міністерство юстиції звернулося до міністра внутрішніх справ із проханням залучити до розбору матеріалів, які залишилися після скасування судових установ, членів статистичних комітетів. Це сприяло б збереженню тих документів, «які є цікавими для наукових досліджень» [11]. Міністр внутрішніх справ наприкінці січня того ж року доручив губернським статистичним комітетам «посприяти Міністерству юстиції». При цьому головна увага акцентувалася на тому, що в колишніх архівах судових установ можуть бути знайдені джерела, «що складають для науки велике придбання» [12]. Особлива цінність матеріалів, що містилися в них, полягала в тому, що архіви ці дотепер не підлягали розбору, а данні не використовувалися як історичне джерело [13]. У зв'язку з цим знищення справ дозволялося тільки після розгляду їх спеціальними комісіями, членами яких були губернські статистики. На витрати, пов'язані з транспортуванням і розбором матеріалів, уряд виділив 2500 карбованців.

Першим кроком у вивченні документів стало складання на місцях докладних списків архівних справ і переправлення їх у статистичний комітет. Потім спеціально створена комісія у складі неодмінного члена ТГСК І.Д.Бахвастова, а також дійсних членів В.Ф.Щерецького, К.О.Янушевського, О.Г.Завадовського під керівництвом секретаря комітету К. В. Ханацького зайнялася розглядом описів і сортуванням найбільш цікавих справ. Особливо ретельно було вивчено документи Феодосійського карантину і Сімферопольського повітового поліцейського управління. Протягом кількох років у протоколах своїх засідань статистичний комітет звітував про зроблену роботу, оприлюднюючи кількість переглянутих архівних справ [14].

У 1868 р. К.В.Ханацький брав участь у статистичному з'їзді Новоросійського краю, що проходив, в Одесі, а в 1870 р. він відвідав Перший статистичний з'їзд Росії (проходив у Санкт-Петербурзі), де виступив із низкою цікавих пропозицій, що торкалися найбільш гострих проблем розвитку адміністративної статистики XIX ст. [15].

У 1871 р. статистик залишив посаду секретаря ТГСК і перейшов на службу до канцелярії катеринославського губернатора, де обійняв посаду чиновника особливих доручень [16]. У наступному році його було призначено редактором неофіційної частини «Екатеринославских губернских ведомостей» й завідувачем друкарні. Протягом двох років К.В.Ханацкий виконував обов'язки секретаря Катеринославського губернського статистичного комітету. У 1874 р. його було переведено до Херсонської губернії, де, працюючи старшим чиновником особливих доручень при губернаторі, він був секретарем Херсонського статистичного комітету й редактором неофіційної частини «Херсонских губернских ведомостей». У 1874-1875 рр. під його керівництвом херсонські статистики провели перепис єврейського населення губернії [17]. Наприкінці 1881 р. Костянтин Васильович вийшов у відставку й оселився в Одесі, де й прожив останні роки свого життя.

Подальше вивчення біобібліографії видатних діячів краєзнавчого руху надасть можливість значно доповнити бібліогріфічну спадщину вітчізняного регіонознавства, допоможе більш ретельно визначити рівень краєзнавчих досліджень за дорадянських часів, відновити реальну картину розвитку провінціальної історіографії.

Література

1. Статистические сведения о населенных местностях Екатеринославской губернии, за 1862 год // Екатеринославские губернские ведомости.–1863.– 2, 16 нояб.; 1864.– 16 янв.; 13 июня; 12 сент.; 17 окт.; 7, 21 нояб.; Комаров М. Два варианта южно-русской народной думы про «Савву Чалого» // Там же.– 1865.– 29 мая; Карелин И. Никополь // Там же.– 1866.– 16, 23, 30 апр.; Характеристика народных праздников у малороссиян Александровского уезда, на основании сведений, доставленных кол. совет. Загорянским // Там же.– 1867.– 29 июля; и др.

2. К.В.Ханацкий: Некролог // Одесский вестник.– 1889.– 17 июля.

3. Російська національна бібліотека: Відділ рукописів, ф. 391, спр. 798.

4. О табачной промышленности в Сорокском уезде // Одесский вестник.– 1858.– 19 апр.; Шабский Вознесенский монастырь // Там же.– 1 мая; Сельская полицейская власть в Бессарабии // Южный сборник.– 1859.– № 6.– С. 61-69; Об уездном чиновничестве // Там же.– № 7.– С. 71-82; О виноделии в г. Сороках // Там же.– № 8.– С. 113-120; Путевые заметки от Кишинева до Одессы // Бессарабские областные ведомости.– 1859.– 11, 18, 25 июня; 2 июля; Гиржавский монастырь // Там же.– 1860.– 19 нояб.; Табачная промышленность в Бесарабии // Там же.– 3, 10 дек.; 1861.– 14, 21 янв.; Селение Куничи // Там же.– 24 дек.; Очерки нравов, обычаев и быта молдаван // Там же.– 1861.– 4, 11, 25 февр.; 4, 11, 18 марта; Очерки Бессарабии: Пошана, обычаи над умершими, предрассудки и поверья у молдаван // Там же.– 18 марта; Тунсул // Там же.– 8, 15 апр.; Бендеры // Там же.– 16 сент.; Народная легенда // Там же.– 28 окт.; 4 нояб.; Цыгане // Там же.– 11 нояб.; Черты из жизни и быта молдаван в Бессарабии // Там же.– 25 нояб., 2 дек.; Айра-Альдридж // Там же.– 30 дек.; Краткий взгляд на древнейшую историю Румынии // Там же.– 1863.– 15, 22, 29 июня; 6 13, 20 июля; Краткий взгляд на древнейшую историю болгарского народа // Там же.– 10, 17, 24, 31 авг.; 7, 14, 21, 28 сент.; 5, 12 окт.; Местные известия // Там же.– 26 окт.; Несколько слов о цехах // Там же.– 9 нояб.; По пути от Кишинева до Одессы // Одесский вестник.– 1864.– 6 авг. и др.

5. Інститут російської літератури РАН, рукописний архів № 7583.

6. Памятная книжка Бессарабской области на 1862 год, изданная по распоряжению г. начальника области, в редакции Бессарабских областных ведомостей.– Кишинев, 1862.– II, 272 с.

7. [Рецензия] //Отечественные записки.– 1867.– № 10.– С. 119-125.– Рец. на кн.: Памятная книга Таврической губернии / Под ред. К. В. Ханацкого.– Симферополь, 1867.– Вып. 1; [Рецензия] // Известия Русского географического общества.– 1867.– Т 3.– С. 187-188.– Рец. на кн.: Памятная книга Таврической губернии / Под ред. К. В. Ханацкого.– Симферополь, 1867.– Вып. 1.

8. Карманный календарь Таврической губернии на 1869 год простой.– Симферополь, 1869.– 163 с.; Календарь Таврической губернии на 1871 год простой / Под ред. К. В. Ханацкого.– Симферополь, 1870.– 64 с.

9. Державний архів в Автономній Республиці (далі ДАРК), ф. 26, оп.1, спр. 25426.

10. Назначение, кому и в каких местах встречать и провожать ее императорское величество во время Высочайшего шествия по области Таврической // Таврические губернские ведомости.– 1866.– 26 окт.; Материалы для истории Таврической губернии. Ордер правителя Таврической обл. Вас. Каховского от 12 сент. 1787 года, всем жителям Тавр. обл. // Там же.– 1870.– 5 сент.; Распоряжение по поводу шествия в Тавриду императрицы Екатерины Второй, от 31 мая 1786 года // Там же.– 1870.– 26, 30 сент.; 3, 7 окт.; Список кому из чиновников Таврической области всемилостивейше пожалованы в области земли // Там же.–1870.– 21 окт.; Список чиновникам, коим всемилостивейше пожалованы в области Таврической в вечное и потомственное владение земли, сады и казенные домы // Там же.

11. Російський державний історичний архів, ф. 1290, оп. 2, спр. 46.

12. О передаче в ведение губернских статистических комитетов разбора архивов упраздняемых судебных мест в тех губерниях, где введена судебная реформа // Северная почта: Офиц. приб.– 1867.– 27 окт.

13. О порядке уничтожения ненужных архивных дел городских общественных учреждений // Северная почта: Офиц. приб.– 1867.– 12 нояб.

14. Протокол очередного заседания Таврического губернского статистического комитета 28 декабря 1868 года // Таврические губернские ведомости.– 1869.– 8 февр.

15. Гацинский А.С. Очерк статистических съездов в России.– Нижний Новгород, 1875.– 85 с.

16. ДАРК, ф. 26, оп. 2, д. 635.

17. Протокол Херсонской особой комиссии для приведения в систематический порядок еврейского населения, 15 декабря 1875 года // Херсонские губернские ведомости.– 1876.– 3, 7 янв.