Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Реферат на тему

Держава Аратта

Вважають, що землеробство в Україні виникло вперше в межиріччі Бугу та Дністра. Замість того, щоб блукати в пошуках здобичі, люди осідали на певних ділянках землі. Так виникли перші поселення людини. Для порівняння зазначимо, що Західна Європа залюднюється лише за наступної історичної доби – пізнього палеоліту, а Північно-Західна – ще пізніше.

Відомо, що наші давні пращури на той час вже проживали на значних територіях, при тому досить комфортно, бо вміли будувати складні за конструкцією постійні житла, жертовники, дольмени(поховальні будівлі), піраміди. Через десятки тисячоліть до нас дійшли, як свідчить дослідник цього періоду О. Братко-Кутинський, такі племінні назви людності середнього палеоліту, як “ск”, “лот”, “арт”, “ стр” та ін. Поєднуючись у племінні об’єднання, розділяючись, приятелюючи і ворогуючи та розселяючись, ці племена впродовж тисячоліть формували спільний світогляд, спільні державність, культуру, мову. Саме ця палеолітична людність Причорномор’я і Наддніпрянщини заклала підвалини високого духовного потенціалу нашого етносу і стала джерелом залюднення Європейського континенту.

Підтвердженням такої думки є нове сенсаційне відкриття, яке робить справжній переворот у науці, підносячи авторитет України як одного з центрів світової цивілізації. На II Міжнародному конгресі “Витоки, шляхи, підсумки всесвітньої культури за всю історію. Перспективи на майбутнє”, який працював 3-20 вересня 2001 р. у Москві, а потім у Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Мелітополі, Ялті, було доведено, що на теренах сучасної України “формувалися політичні і духовні центри наших предків”.

Це стверджує і презентована на засіданні конгресу в Києві книжка московського мовознавця- шумеролога Анатолія Кифішина “Древнє святилище Кам’яна Могила. Досвід дешифровки протошумерського архіву XII-III тис. до н. е.”. У ній йдеться про те, що в урочищі Кам’яна Могила, за 20 км від Мелітополя, знайдено й розшифровано найдавніший на Землі літопис, викарбуваний на кам’яних плитах 14 тисячоліть тому!*

Понад тисячу років нам, українцям, насильно й цинічно нав’язували думку, що нібито наші пращури не мали писемності аж до X., і тільки прийняття християнства принесло Україні письмо, книги й культуру. І це робилося всупереч незаречним фактом. Адже відомо, що археологи знаходили і досі знаходять багато знарядь для письма-різного роду загострених паличок-писачків з кісток, металу, дерева тощо. Виявлені також збережені написи на глиняному посуді, навіть дерев’яні книги(“Велесова книга”), що розпочинають праісторію Русі з 20- тисячолітньої глибини. Нині доведено, що в XIII-XII тис. до. н. е. в українському або східно-європейському центрі існували такі визначні поселення як Межиріччя та Мізине, під час розкопок яких виявлені неперевершені орнаменти, календарі, а також протонаписи. Тому цілком зрозуміло, що на цій же території-в численних печерах і гротах Кам’яної Могили – утворився осередок жерців – хранителів прадавніх здобутків. Вони вже на рубежі VIII – VII тис. до. н. е. створили праписемність – найпершу в світі систему знаків, яку вдалося А. Кифішину прочитати, оскільки мелітопольські написи виявились дуже схожими з шумерськими. Зауважимо: шумерські письмена, які досі вважалися найдавнішими, датовано III тисячоліттям до н. е. Але оскільки мелітопольські написи виконані на понад п’ять тисячоліть раніше за шумерські, можна стверджувати, що історія й цивілізація людства – поняття яких фахівці неодмінно пов’язують із писемністю – розпочинались не в месопотамському Шумері, а на теренах нинішньої України в пониззях Дніпра. В XII- VIII тис. до. н. е. вздовж північного й південного узбережжя Чорного моря та східного узбережжя Середземного моря відбувався процес зародження світової цивілізації та спільноти індоєвропейських народів. Цей процес перейшов установлення найпершої у світі держави Аратти, що звеличується у написах на численних гротах – святилищах Кам’яної Могили на річці Молочній, що протікає на Запоріжжі вздовж лівобережжя Дніпра. Ці ілюстровані написи було відкрито в 30 – 80 рр.XX ст. відомими археологами О. Бадером, М. Рудинським, В. Даниленком, Б. Михайловим, Ю. Шиловим. Напис “Аратта” вперше зафіксовано на черепі мамонта зі стоянки XVIII-XVII тис. до. н. е. біля с. Межиріччі між Росю і Росавою. Із 40-х років XX ст. у Подунавї почали знаходити про шумерські написи VI- IV тисячоліть до н. е., в яких також складалася подяка Великій Аратті. Це доведено розшифруваннями А. Кифішина. І тільки через 2,5 тис. років назва прабатьківщини шумерів з’являється на глиняних табличках Месопотамії.

На брилах Кам’яної Могили зафіксована не лише назва держави Аратта, а йдеться про давно відомих нам з шумерської міфології найвищих божеств: бога неба Ану та світотворця Енліля, ставших предтечами, до певної міри, словяно – українських Леля і Діванни. Зафіксовано також відомості про канали, фортеці, обряди й жертвоприношення, смерть і відродження, про жерців та воїнів, події, дати та імена. Наводяться, зокрема, імена напівміфічних, ще дошумерських правителів Му-гі, Кі-саль, Сал- туш та ін. Серед найбільш цікавих свідчень: міфологічні сюжети, які через VI тисячоліття стануть основою шумерських поем; описи “змії в упряжці двох биків” тощо, чому відповідають зображення на тій же Кам’яній Могилі, на Кавказі, у Месопотамії.

На брилах Кам’яної Могили наводяться також імена правителів – жерців – брахманів, які очолювали жителів Наддніпрянщини в VI тис. до н. е., та дані про часткове переселення їх до Месопотамії. Об’єднавшись навколо жерців бога місяця Сіна, вони заснували в Урі 5662 -5622 р. до н. е. династію “дім Барагесі”, а в 5069 р. до н. е. – і другу династію “А –імдугуді”. Зазначимо, що альтернативний “дім Імдугуда” було утворено і в українській Наддніпрянщині. Унікальний літопис засвідчив і численні експедиції жерців та ін., що час від часу мандрували від Кам’яної Могили до месопотамського Шумеру та назад. Свідченням цього є написи на плиті № 25/ В Кам’яної Могили, а також на могильнику під Уруком. У кромлеху Великоолександрівського кургану на Херсонщині виявлено два поховання жерців Аратти й Шумеру.*

Копія цього найдавнішого у світі літопису майже точно була відтворена на барельєфі Праматері храму малоазійського міста Чатал- Гуюка, побудованого, мабуть, на честь повернення експедиції до рідного поселення. А це свідчить про спорідненість протошумерських пранаписів з Читал – Гуюка та Кам’яної Могили.

Написи Кам’яної Могили – це унікальне явище в історії людства. Адже вони зберігають широку інформаційну гаму знань про господарське і духовне життя перших у світі людей, які проживали в Південній Україні від епохи палеоліту до епохи бронзи і більш пізнішого часу. Ці оригінальні написи дали нам ще одне, на цей раз писемне, свідчення про те, що саме на теренах сучасної України близько 6200 р. до н. е. склалася найперша у світі держава – Аратта, яка мала свої фортеці, канали, професійних священників та воїнів, суспільну ієрархію, певні ритуали і культури, релігію і міфологію.

Аратта –найдавніша хліборобська держава. Саме досить розвинене хліборобство, розвитку якого сприяли фантастичні багатства природних ресурсів, становило основу її господарства. Головною культурою була пшениця трьох сортів, сіяли також ячмінь двох сортів, просо, бобові. Застосовувалися кістяні серпи з крем’яними вкладишами, сушили для зерна у вигляді круглих напівземлянок із заглибленим вогнищем посередині. Зображення плуга на плитах Таш –Аїр у Криму та нескельні малюнки биків у ярмі в Кам’яній Могилі свідчать про те, що вже було не тільки мотичне, а й орне землеробство. У степових же регіонах основним було скотарство. Розводили овець та кіз, домашніх корів, биків, волів, які чи не вперше у світі з’явилися у поселенні біля Кам’яної Могили VI тис. до н. е.

Успішно розвивалось і общинне ремесло, що сприяло виділенню ремісників різних напрямків, зокрема професійних металургів, майстрів з виготовлення крем’яних знарядь тощо. У пошані були ремесла: обробка дерева й каменю, гончарство, ткацтво.

Традиції Аратти продовжували існувати у Наддніпрянщині й через століття після згасання трипільської, а потім сабатинівської археологічних культур. Наголосимо: на Русі традиції Арти – Арсанії проіснувала до татаро – монгольської навали, а в Україні, як означає академік Ю. Шилов, ще й досі жевріє в Артаплоті на Полтавщині. З цим степовим феноменом пов’язані долі багатьох народів Європи і Малої Азії. Саме з Аратти виводили себе засновники месопотамського Шумеру. Аратто – арійські, або оріанські, переселенці до східного Середземномор’я створили там “країну пелагів” – Палестину. Сучасні індуси називають свою країну Бхаратою, що можна розуміти як “Божественна Арата”. В Ірані пам'ять про неї закарбувалася в образі священної Арти – ідеальної країни прадавніх часів, назва якої залишилася синонімом найвищого благоденства та ладу. Місто держава Артана була у етрусків, а сучасне містечко в Румунії і нині носить назву Арта*.

Отже, традиція найдавнішої держави Аратти – живе!

Оцінюючи це відкриття як значне для зламу поширених уявлень про прадавню історію, конгрес у резолюції, прийнятій у Києві 9 вересня 2001р., вказав, що опубліковані останніми роками книги, у тому числі підручники, навчальні підручники, збірники документів з історії України та Європи, мають бути перевидані з урахуванням нововідкритих реалій, зокрема текстів літопису Кам’яної Могили, і взагалі з урахуванням істинного місця східних слов’ян у культурогенезі індоєвропейських та інших народів планети. Адже в системі духовної культури світу, як зазначив конгрес, чільне місце посідає і прадавня Слов’янська культура.

Щоб запобігти руйнації стародавніх археологічних пам’яток, конгрес запропонував Президентові та уряду України надати статус національних заповідників Кам’яний Могилі, Савур – могилі та розташованим між ними курганам і поселенням, де зароджувалися найдавніша у світі держава Аратта й прилегла до неї Дандарія.

Варто також зазначити і таке: центральне святилище Кам’яної Могили споруджено не лише за всіма традиційними канонами – бути “звідусіль відкритим для зору”, а й розташовано на точці енергетичного “стовпа” з позитивним зарядом. Це досліджено урологом С. Мелешко і підтверджено верховним ламою Непалу, який відвідав Кам’яну Могилу влітку 1995 р. Наші пращури, свідчить український учений – генетик Т. Решетников, з найдавніших часів використовували космічну енергію для розв’язання земних проблем, знали закономірності циклічного функціонування Всесвіту. Їхній добовий режим відповідав добовому циклу енергій, чітко планувалися робота і відпочинок у місячному й річному циклах. Доказом цьому є викопні календарі, яких відносять до палеоліту, а також збережені досі традиції календарних свят.

Трактуючи могутні космічні сили як реальних, подібних до людей, але незмірно могутніших осіб, наші предки полегшували собі можливості спілкування з ними, прилучення своїх енергетичних систем до вищих енергетичних систем Космосу, до досконаліших і витонченіших енергій, що трансформувало, витончувало, розвивало людську психіку і тіло.

Високий рівень контактів людини з Космосом зумовив надзвичайно високі духовний рівень і релігійність людності, що вражали мандрівників і дослідників протягом усього етногезу і формування української нації. Культи богів та обряди їх вшанування( на жаль, ще малодосліджені) були розраховані на постійне самовдосконалення віруючись шляхом наслідування, уподібнення цим богам.

За браком археологічних знахідок матеріальної культури ми судили про прадавній період у житті наших пращурів лише з ретроспективного аналізу звичаїв, міфів, обрядів, мови, які, як правило, народ зберігає довше, ніж земля. І ось у грудні 2001 р. кримські вчені повідомили про ще одне сенсаційне, найзначніше археологічне відкриття. Досліджуючи баланс прісних і термальних вод у геологічній будові півострова, вони раптом зафіксували випромінювання, потужне дерево якого локалізувалося близько від поверхні суші. Пробуривши кілька свердловин, науковці виявили сім велетенських пірамід, аналогічних єгипетським, розміщених на Південному березі прямою лінію від Севастополя до Фороса. Власне, у Криму вже відкрито 36 пірамід. Найдавніше, що на поверхні – над їхніми вершинами або куполами – немає жодної будови. Вчені вважають кримські піраміди старішими за єгипетські на 15 – 20 тис. років і ровесниками тибетських і мексиканських пірамід.

Ці ступінчасті споруди сягають 45 – 52 м заввишки, вершини їх знаходяться майже на поверхні, всіяній вапняковими брилами на глибині п’ять і менше метрів. Окрім розмірів, вражає співвідношення довжини сторін основи кожної піраміди до її висоти. Воно становить рівно 1 до 1, 6 і є типовим, класичним для всіх пірамід, виявлених досі на материках планети. Стіни підземних споруд мають самозахисну природу. Вивчаючи їх, дослідники виявили колосальні перепади рівнів енергії, понад високочастотне поле, які йшли з глибин пірамід. Випромінювання посилилося настільки, що на поверхні почали ламатися нескладні прибори, а в самій порожнині пірамід засвічувалися фотоплівки, миттєво розряджалися батарейки ліхтарів. Благотворну дію розкопаного підземелля, його цілительну силу вже відчули дослідники. Якщо перед тим, як знайти це диво, вони буквально страждали на серцеву недостатність та інші недуги, то коли знову наважилися спуститися в шахту, в них уже гоїлися рани, зникали бородавки і старі хвороби. Досить потужну енергетику із земних надр випромінюють кримські гори Бабуган, Чамин – Бурун, Куш –Кая, Чатир – Даг і Демереджі.

З’ясувалося, що схожі на кримські джерела випромінювання є в Австралії, Англії і Мавританії. Науковці припускають, що новознайдені таврійські піраміди могли використовувати ще не відомі нам цивілізації як дармові джерела отримання потужних потоків комічної чи іншої енергії. Можливо, ці піраміди допомогли людям боротися з могутніми стихіями природи(землетруси, вулкани, глобальними протоками),керувати погодою, контролювати екологією тощо. Мабуть, аж ніяк не випадково знайдені піраміди Криму, Тибету, Мексики, Єгипту, Судану, Перу, розташовані по всій земній кулі, обов’язково й незмінно розгортаються на схід.

Література

Каганець І. Арійський стандарт. Українська ідея епохи Великого Переходу. – Журнал “Перехід-IV”. - http://www.perehid.org.ua