Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Реферат на тему

Історія української культури

1. Історичні умови розвитку культури.

2. Державна культура, освіта, наука, мистецтво.

3. Матеріальна культура. Будівництво, архітектура.

4. Побут українських земель.

1 .Історичні умови розвитку культури.

Із прийняттям християнства у Київській Русі поширилася нова витончена й складно організована релігія. У 1037 р. була , до якої входило шістдесят єпископів. Багато єпископів були візантійцями з власним оточенням. Вони везли з собою писарів, майстрів, перетворюючи єпископства на свій лад. До 988р. найвищим божеством у язичників вважається Перун – бог грому і блискавки. Боги Дажбог і Сварог – повітря і сонця, дарителі земних благ. Серед землеробського люду був пулож богів родючості – Рода та роженеці. Об‘єктами поклоніння вважалися сотні духів річок, лісів та предків; це часто виражалось у жертвуванні їм тварин, а подекуди і людей.

Східні слов‘яни не зводили своїм божествам величних храмів, не мали духовної ієрархії – їхня релігія давала слабкий опір християнству. Тому цвітом віруючого люду стали ченці. Ченці жили відлюдненні, їхні монастирі були осередками християнської освіти й науки. У XIII ст. в Київській Русі було 50 монастирів, із них 17 – в Києві.

2. Духовна культура. Освіта, наука, мистецтво.

Церква справляла величезний вплив на культуру Русі. Були споруджені храми. Храм славетної Софії Київської, ця чудова кам‘яна споруда, зведена греками, вражає всіх і в цей час. Зведена на взірець константинопольського храму, цей храм мав вигляд справжнього красеня на погляд киян, маючих дерев‘яні споруди. Розкішно прикрашений інтер‘єр підтримували, мармурові й алебастрові колони. Його краса була просто сліпучою. Але саме таке враження й мав справляти собор, бо у візантійській церкві добре розуміли, що таке високе мистецтво, і які емоції воно викликає у людей. Ці емоції посилювали віру. Інтер‘єр храму Святої Софії прикрашали кольорові мозаїки та фрески, що змальовували людину. Використання ікон також визивало благовіння. Ікони розповсюджувалися по преважних оселях, ставали найціннішою в родині спадщиною. Але візантійці не любили ставити у своїх храмах статуй, тому скульптура не дістала поміжного розвитку.

Після 988р. в побут увійшло письмо. Абетку створили чинці Килим і Мефодій, греки. В Римі в богослужіннях використовували латину, але Константинополь погоджувався з тим, щоб у церквах для східних слов‘ян вживали церковно-слов‘янську мову, зрозумілу їм. Поступово мова ширилася не лише на релігійну, а й на світську літературу. Література Русі мала релігійний характер. Це уривки з Старого й Нового заповітів, гімни, проповіді, описи про життя святих. Найвидатнішими є “Патерик” тобто сповідь про життя святих, написана ченцями Києво-Печерської лаври, проповіді й гімни святих Кирила Туровського , та інші. Але всі письменні джерела лишилися недоступними для неписьменного люду Києва. Скарбницею народної мудрості слугували для нього пісні, приказки, загадки, билини. З покоління в покоління переказувалися билини про Іллю Муромця, Альошу Поповича та Добриню Микитича…

Битують різні думки щодо освіти серед знаті Київської Русі. В літописах 988 р. повідомляється, що князь Володимир наказав віддати у навчання боярських дітей, а син його Ярослав заснував у Новгороді школу для 300 хлопчиків аристократичного походження. Була і музична культура, музика, танці, супроводжували усі свята, родинні та культові.

3. Матеріальна культура. Будівництво, архітектура.

Разом з християнством прийшли й монументальна культова архітектура. Крім Софії Київської, яка була взірцем, були храми у Новгороді і Полоцьку. Був чудовий храм Св. Спаса в Чернігові, продовжуючи традиції Київської Десятинної церкви. Була унікальна церква в Києво-Печерський лаврі

(1073-1078 р.р.). Крім Києво-Печерського, ославилися в ті часи, як пам‘ятники архітектури, Софіївський, Ірининський, Георгіївський, Михайлівський, Золотоверхий монастирі. Розвивалися живопис та художнє різьблення. Наприклад, мозаїки Софії Київської виконано зі смамти 177 кольорових відтінків. Високого рівня досягло декоративно-прикладне мистецтво, цінувалися твори художнього ремесла, срібні вироби.

4. Побут українських земель.

Таким чином, з IX по 30-ті роки, XII ст. Київська Русь відкрила новий феодальний період в історії народів Східної Європи. Передовий для того часу соціально-економічний і політичний лад, вдала використання надбань світової цивілізації, духовне і культурне відродження, прийняте християнства, - все це сприяло утвердженню Київської Русі – України, як однієї з провідних країн світу.