Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Реферат на тему

Командування УПА

Зав'язком Головного Командування УПА став ГВШ, Головний Військовий Штаб ОУН, що зразу називався КВШ, Краєвий Військовий Штаб, створений напередодні вибуху німецько-большевицької війни у виконанні Військових Постанов l-го Великого Збору ОУН в квітні 1941 р., в яких говориться:

"1. Для здійснення своїх цілей ОУН організує й вишколює власну військову силу.

2. Завданням військової сили ОУН є: а) зорганізувати й перевести збройну боротьбу ОУН за перемогу української Національної Революції й здобуття Української Незалежної Держави; б) бути пробосвою силою й опорою ОУН у цілій її боротьбі; в) бути ядром Української-Армії в Українській Державі.

3. В часі політичного поневолення, ОУН організує при допомозі Військового Штабу ОУН на всіх українських землях і закордоном військові осередки, виховує і підготовляє військових провідників-організаторів та військових фахівців, організує і підготовляє військові кадри, кермує й координує цілістю військової роботи та опрацьовує воєнні пляни, узгляднюючи політичне положення.

При допомозі тих же осередків і кадрів впливає на українську суспільну думку, пропагує серед неї військову справу, організує самонавчальні військові курси і т. п.

4. Завдання Військового Штабу й військових осередків ОУН в часі повстання є зорганізувати збройну силу Революції та керувати військовими акціями на землях.

5. У збройному повстанні, ОУН організує й веде до боротьби всіх українців, без огляду на їх політичні переконання.

6. Українська Армія змагатиме до виховання вояка-громадянина. Прищіплюване йому за час цілої військової служби й позавійськового виховання почуття соборности, великого призначення відповідальности, героїзму й посвяти в парі з залізною дисципліною і твердим вояцьким вишколом, - злучить українців усіх земель в один національний моноліт.

7. Українська воєнна доктрина, опираючись на аналізі духових прикмет українця, історичній традиції, геополітичних умовинах України та узгляднюючи воєнні модерні засоби, має дати українській Армії своєрідну стратегію й організацїю, які в свою чергу дадуть змогу якнайкраще використати всю силову натугу Української Нації.

8. Весь порив великих ідей українського націоналізму та вся сила динаміки Української Революції знайде своє втілення в українській революційній армії, яка повстане в боротьбі цілого озброєного народу, дасть йому силу й перемогу та понесе ідеї Української Революції, - свободи народів, поза межі Рідної Землі."

У виконанні цих постанов повстає КВШ - Краєвий Військовий Штаб ОУН під керівництвом майора Перебийноса (Дмитра Грицая), військового референта Проводу ОУН; після його арештовання весною 1943 р. керівництво ВКШ переймає майор Тур (Роман Шухевич), що саме тоді утік з німецької тюрми.

Членами КВШ, згл. керівниками поодиноких його відділів були: 1. Організаційно-мобілізаційний відділ: майор Лицар (Ол. Гасин); 2. розвідчий - Вейс; 3. господарчий - Чорнота; 4. вишкільний - майор Вадим (Степан Новицький, що вживав теж псевд: Спец і Степ); сотн. Вишитий-Шелест (Василь Сидор); полк. В. Євтимович; пор. М. Д. 5. пропагандивний - Стояр (Ярослав Старух); Шаблюк-Шугай (Йосип Позичанюк); 6. політ-виховний - пор. М. Д.; Павленко (Р. Волошин); 7. співробітники: Батько (О. Грабець); В. Коваль; проф. Л. Ш.; Омелько.

У зв'язку з організуванням УПА на Поліссі й Волині й УНС в Галичині, осінню 1942 р. цей КВШ - Львів переіменовується на ГВШ - Головний Військовий Штаб і організуеться ще два КВШ: Карпатський КВШ для галицької УНС і Волинський КВШ для УПА (Північ).

В вересні 1943 р. приходить формальне відділення Головного Командування УПА від Проводу ОУН. ГВШ ОУН перемінюється в ГВШ УПА і твориться пост Головного Командира УПА, що його в ранзі підполковника і під новим псевдом Тарас Чупринка обіймає Роман Шухевич, підвищений постановою Української Головної Визвольної Ради з 9. лютого 1946 р. до ступня генерала, з датою старшинства від 22 січня 1946 р. Волинський КВШ ОУН стає Штабом УПА-Північ, що його очолює ген. Гончаренко (Леонід Ступницький), а Карпатський КВШ ОУН - в січні 1944 р. - Штабом УПА-Захід, під керівництвом майора Вадима.

Все це було формальною легалізацією стану, що фактично існував вже від весни 1943 р.

Фактичне керівництво всієї УПА від весни 1943 р., а дещо пізніше й формальне, опинюється в руках трійки, що її становлять: Головний Командир УПА полк. Тарас Чупринка, Командир Запілля Павленко (Ростислав Волошин) і політичний керівник УПА Шаблик-Шугай (Йосип Позичанюк). (Характеристичне, що за територіяльним походженням вони: Шухевич - галичанин, Волошин - волиняк, Позичанюк - наддніпрянець).

Шефом Штабу УПА був, очевидно, від моменту переміни ГВШ ОУН на ГВШ УПА та створення посту Головного Командира УПА - керівник ГВШ, що ним став знов майор Перебийніс, визволений боївкою ОУН з німецької тюрми. Та формально пост Шефа Штабу УПА встановлено щойно на початку 1945 р. після смерти ген. Перебийноса (в ранзі генерала від 1 листопада 1945 р.), пост Шефа Штабу УПА обняв на початку 1946 р. - тоді майор, а від 22 січня 1948 р. полковник Лицар (Олександер Гасин). По смерти полк. Лицаря в липні 1949 р., в. о. Шефом Штабу УПА став майор В. Сокіл.

Надсподівано скорий ріст УПА дуже загострив питання старшинських кадрів взагалі, вже в перших місяцях існування УПА. Зрозуміло, що за законом кожної революційної армії, старшинські пости в УПА обсаджувано не за формально-фаховими кваліфікаціями, а відповідно до виявлених прикмет характеру та здібностей. Та це не розв'язувало питання фахових кваліфікацій. Військові вишколи, організовані й переводжувані ОУН, давали загальне, елементарне військове знання, не вистарчаюче однак для вишколення фахових старшин. А кількість старшин, що прийшли з Українського Легіону, та колишніх старшин ЧА та польської армії була абсолютно не вистарчаюча. Тому вже в 1943 р. на Волині і в Карпатах організуються Старшинські Школи УПА.

Командиром першої Старшинської Школи УПА на Волині був майор Поль-Польовий, командиром старшинської школи УПА-Захід - майор Хміль. Волинська Старшинська школа УПА-Північ випустила до весни 1944 р. два старшинські та три підстаршинські турнуси, Старшинська Школа УПА-Захід - два старшинські й два підстаршинські турнуси. Разом, - враховуючи теж підстаршинські школи при різних ВО, - Старшинські Школи УПА вишколили до весни 1944 р. ок. 2.000 старшин і ок. 3.000 підстаршин.

Весною 1944 р. обидві Старшинські Школи злучено в одну Старшинську Школу УПА "Олені" в Карпатах. Командиром її став майор Польовий. Школа "Олені" перевела два старшинські курси, - перший від 1 березня до 18 липня 1944 р. і другий від 20 липня до листопада 1944 р. На обох курсах вишколювалось по ок. 500 курсантів, в тому око 225 кандидатів на старшин і 275 кандидатів на підстаршин.

Майор Поль-Польовий, Командир Старшинської Школи УПА-Північ і, опісля, об'єднаної Старшинської Школи УПА "Олені", належав, як це ми вже згадували на іншому місці, до партійно-політичного середовища полк. А Мельника. Нав'язуючи до того він, за відомом і згодо~ Головного Командування УПА, пробував притягнути до участи в Старшинській Школі УПА та в УПА взагалі, - згадане середовище. Його ініціятива зустрілась з піддержкою члена ПУН-у Ольжича-Кандиби, який прислав вкоротці до Старшинської Школи УПА кільканадцять замітніших членів групи полк. А. Мельника. На жаль, становище Ольжича-Кандиби ПУН не схвалив. Коротко після цього, Ольжича-Кандибу арештувало гештапо "за зв'язок з бандерівцями" і закатувало його в казематах концтабору Саксенгаузен.

Викладачами в Старшинській Школі УПА-Північ були: сотник Босий, майор Лісовий, майор Степовий, майор Кацо і майор Гамалія. Сотник Босий, галичанин, б. старшина українського Легіону, майор Лісовий, Степовий і Гамалія - наддніпрянці. б. старшини Червоної Армії, майор Кацо - осетинець, б. старшина ЧА. Духовником школи був о. д-р Рафаїл.

Викладачами об'єднаної Старшинської Школи УПА "Олені" були: сотник Береза, наддніпрянець, (подібно як і майор Степовий) б. викладач старшинської школи ЧА, автор знаменитого підручника основ партизанки; майор Степовий і майор Кацо, що перейшли зі Старшинської Школи УПА-Північ; пор. інж. Крутий, наддніпрянець, б. старшина технічних частин ЧА; сотник Ярема (Остап Линда), старшина Легіону; політвиховник Руслан і керівник розвідки Ждан. Ад'ютантами Командира Школи були пор. Зміюка (Вітовський) і пор. Ткачук. Лікарами школи "Олені" були - д-р Максимович і д-р Кум, по національності, - як і лікар школи УПА-Північ, - жиди. На курсах викладалось: основи партизанки, тактика, теренознавство, наука про зброю, організація військова, дисциплінарний правильник, внутрішня служба, військова господарка й рахівництво, піонірська служба, маскування, санітарна служба, танкова справа, протилітакова оборона і, крім цього, ідеологія українського визвольного руху, та основи служби безпеки. Крім теоретичних викладів відбувалися весь час практичні вправи, досить часто - в правдивих боях з дійсним ворогом.

Факт великої кількости в складі викладачів наддніпрянців, недавніх старшин Червоної Армії, не припадковий і відповідав станові всього старшинського складу УПА.

Під політичним оглядом - Українська Повстанська Армія, як це вже відмічувано, підпорядковується Українській Головній Визвольній Раді, УГВР, як підпільному урядові України. УГВРаді з цього титулу належить право признавання старшинських ступенів членам УПА, затверджування керівних старшинських постів та признавання відзначень за хоробрість командирам і бійцям УПА.

Відносно останнього, то в УПА існують такі відзначення:

1. Відмічення;

2. Похвала;

3. Бронзовий Хрест Бойової Заслуги;

4. Срібний Хрест Бойової Заслуги ІІ-ої кляси;

5. Срібний Хрест Бойової Заслуги І-ої кляси;

6. Золотий Хрест Бойової Заслуги ІІ-ої кляси;

7. Золотий Хрест Бойової Заслуги І-ої кляси.

Ці відзначення "за виявлені в боях мужність і героїзм, за видатні заслуги у керуванні боротьбою відділів УПА проти окупанта" признається тільки воякам УПА. Їх було введено наказом Головного Командування УПА 3 грудня 1943 р.

Крім цього є ще відзначення, що їх наділюється воякам УПА і цивільним особам "За видатні заслуги для національно-визвольної революційної боротьби українського народу":

1. Срібний Хрест Заслуги,

2. Золотий Хрест Заслуги,

3. Медаля "За боротьбу в особливо важких умовах", введена постановою УГВР з 6 червня 1948 р. "для відзначення особливої мужности революціонерів і повстанців та їхніх особливих заслуг для справи визволення України".

Першим старшиною УПА, відзначеним Золотим Хрестом Бойової Заслуги 1-ої кляси був майор Яструб (Дмитро Карпенко), наддніпрянець, кол. старшина ЧА, організатор чужонаціональних куренів УПА, командир "Сіроманців", що загинув 17. 12. 1944 при наскоці на Стрілиська Нові.