Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Реферат на тему

Система управління ЗУНР

• Народна Рада — вищий законодавчий орган влади ЗУНР.

• Президент ЗУНР, голова Народної Ради (Є.Петрушевич).

• Уряд ЗУНР — Тимчасовий Державний Секретаріат.

• Органи місцевого самоврядування.

Аграрна реформа ЗУНР

• Маєтки великих землевласників (переважно поляків) експропріювались (переходили у влас­ність держави).

• Передбачалося наділити землею малоземельних і безземельних селян. В квітні 1919 р. до цієї роботи приступила спеціальна комісія.

В 1919-1920pp. — держави-переможці у Першій світовій війні скликали у Парижі конференцію з ме­тою підготовки і підписання мирних договорів. Ця конференція вирішила і долю ЗУНР: було визнано право Польщі на окупацію Східної Галичини, право Чехословаччини — на Закарпаття, Румунії — на Буковину.

Причини поразки ЗУНР

• ЗУНР опинилася в міжнародній ізоляції без військової і дипломатичної підтримки країн Європи.

• УНР, що сама воювала на кількох фронтах у 1918-1919pp., не змогла захистити територію ЗУНР від окупації Польщею.

• ЗУНР не створила через економічні труднощі достатню по чисельності і озброєнню армію, здатну захистити суверенітет держави та її територію.

В січні 1919 р. Тимчасовий Робітничо-Селянський уряд України оприлюднив Маніфест, в якому ого­лошувалось про відновлення радянської влади. На цей час армія Директорії залишила Харків, і туди переїхав радянський уряд. Згідно з Маніфестом Україна набула назву — Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР)*. Зразком для внутрішньої і зовнішньої політики УСРР стала РРФСР — Радянська Росія.

Формування державного апарату радянської влади в Україні

• Створено уряд — Раду Народних Комісарів (РНК). Вона складалась з членів Тимчасового робі­тничо-селянського уряду.

• Головою РНК за вказівкою В.Леніна став професійний революціонер Х.Раковський.

• Скасовані органи державної влади УНР, в тому числі і судові.

• Ліквідовано місцеві органи влади, їх повноваження надано революційним комітетам (ревко­мам) в містах та комітетам незаможних селян (комнезамам) — на селі.

• Створено Всеукраїнську надзвичайну комісію для боротьби з ворогами радянської влади.

• Створювалися революційні суди, трибунали, міліція.

Поки йшла громадянська війна більшовики проголошували політичні гасла, що відповідали споді­ванням широких верств населення: "Вся влада — Радам!", "Земля — селянам!", "Фабрики — робіт­никам!". Але вже на початку 1919 р. політичний курс більшовицького уряду почав змінюватися.

Політичний курс більшовиків в Україні (1919 р.)

· Зміцнення влади КП(б)У, ревкомів, комнезамів.

· Жорсткий контроль держави за виробництвом, націоналізація промисловості.

· Відкидання товарно-грошових відносин як засад функціонування економіки.

· Затягування вирішення питання про передачу землі селянам. Нав'язування селянам колектив­них форм господарювання на землі — колгоспів, радгоспів, комун. Націоналізація землі.

· Жорстоке придушення будь-якого опору радянській владі ("червоний терор").

· Репресії проти капіталістів, поміщиків, офіцерів, а також інтелігентів за фактом походження, ви­ховання, освіти.

· Обмеження суверенітету України, укладання "воєнно-політичного союзу з Росією".

· Курс на встановлення однопартійної політичної системи. Терор проти небільшовицьких партій.

Проти політичного курсу більшовиків майже одразу розпочались масові виступи, причому не тільки буржуазії, але й того самого народу, заради якого більшовики намагалися побудувати соціалістичне (комуністичне) су­спільство, де всі рівні, вільні, немає приватної власності, експлуатації.

Особливо стійкий опір викликала аграрна політика більшовиків, що зводилась до продовольчої диктатури.

Сутність продовольчої диктатури

· Держава зосереджувала в своїх руках все зерно, що було вироблено в селянських господарст­вах понад споживацьку норму. Норму визначав Раднарком.

· Зерно, вироблене понад споживацьку норму (його назвали "надлишок"), у відповідності з декре­том Раднаркому "Про продовольчу розверстку", вилучалось.

· Вилучення зерна у селян здійснювали комнезами і спеціальні озброєні робітничі загони — продзагони, що використовували примусові заходи (аж до розстрілу) до селян, що відмовлялися віддавати зерно.

· Вилучене зерно йшло на забезпечення хлібом армії, міст, селянської бідноти.

· Селянам суворо заборонялося продавати зерно.

Продовольча диктатура, з одного боку, забезпечувала державу хлібом внаслідок пограбування се­лян, а з другого — посилювала владу держави над окремою особою. "У кого хліб, у того і влада", — часто цитували слова В.Леніна керівники різних рангів.

Антибільшовицький опір в Україні (1919 р.)

• Українські соціал-демократи і есери (соціалісти-революціонери) організували повстанські заго­ни (під проводом Зеленого, Струка, Соколовського). В травні 1919 р. ці загони ведуть збройну боротьбу проти радянської влади.

• В районі Олександрівська, Катеринослава, Кременчука, Черкас спалахнуло повстання, яке очо­лив командувач 6-ї дивізії Григор’єв (травень 1919p.).

• Невдоволення політикою більшовиків виявляється у 3-й бригаді Задніпровської дивізії під ко­мандуванням Н.Махна. Н.Махно, що уклав союз з більшовиками під час бойових дій, відмовля­ється від співпраці і з загоном у 300 бійців уходить на Правобережжя.

На початку 1919 р. Добровольча армія Денікіна отримує кредит від США і зброю від Антанти. Це дало змогу Добровольчій армії активізувати свій наступ у Донбасі (розпочатий ще наприкінці 1918p.).

В травні 1919 р. Денікін зайняв Луганськ, в липні — Харків, Катеринослав, в серпні — Київ. На окупо­ваній Денікіним території України було створено області: Харківська, Київська, Новоросійська, їх очолювали генерал-губернатори, призначені Денікіним. Повноваження генерал-губернаторів були необмеженими.

Денікінський режим в Україні

• Принципи політики Денікіна: єдина, неподільна Росія; знищення більшовизму; тимчасова війсь­кова диктатура до закінчення війни.

• Введено смертну кару за участь у повстаннях, більшовицьких організаціях, дезертирство з ар­мії.

• Відновлювалось поміщицьке землеволодіння.

• Введено податок з селян, третину врожаю селяни повинні були віддавати поміщику безкоштов­но за користування землею.

• Селяни повинні були вносити також продовольчий податок на потреби армії (5 пудів зерна з де­сятини землі).

• Було подовжено робочий день (до 11-12 годин).

• Профспілки, створені в 1917-1918pp., були розпущені. Замість них організовувались інші, лоя­льні до режиму.

• Українська культура, мова зазнавали утисків.

Денікінський режим викликав невдоволення серед населення в Україні. Навіть міське населення се­реднього достатку незабаром відмовилось від підтримки військової диктатури Денікіна.

Форми опору денікінському режиму

Підпільні організації під проводом Зафронтового бюро, створеного в липні 1919 р. за ініціати­вою КП(б)У.

• Дезертирство селян і робітників з армії Денікіна.

• Відмова селян постачати продовольство на потреби армії Денікіна.

• Партизанські загони.

• Повстання селян.

• Боротьба з армією Денікіна повстанської армії Махна (махновці в 1919 р. захопили Кривий Ріг, Олександрівськ, Нікополь, Бердянськ, Перекоп, Каховку та ін. міста).

Боротьба народу з денікінською армією створила сприятливі умови для контрнаступу радянських військ, що розпочався 11 жовтня 1919 р.

В березні 1920 р. склав зброю останній осередок денікінців — Новоросійськ.

Відносини Польщі і УСРР в 1920 р.

• Уряд УСРР при підтримці РРФСР запропонував Польщі укласти мирний договір, визначити кор­дон між Польщею і УСРР.

• УСРР і РРФСР були згодні на значні територіальні поступки.

• УСРР і РРФСР вважали можливим встановити кордон на схід від "лінії Керзону" (лінія Керзона — східний кордон Польщі, встановлений Антантою в 1919 p., набула назву за іменем міністра закордонних справ Англії лорда Керзона).

• Уряд Польщі від пропозицій УСРР і РРФСР відмовився, бо сподівався у ході війни захопити всю Галичину і Волинь.

В квітні 1920 р. представники УНР (за дорученням С.Петлюри) і уряду Польщі почали переговори у Варшаві. Підсумком переговорів стала Варшавська угода—документ, що визначив принципи відносин УНР і Поль­щі. Варшавська угода складалася з політичної, економічної і військової конвенцій ("конвенція"—угода).

Зміст Варшавської угоди

 

Політичні, економічні питання

 

Військові питання

• Польща визнає УНР і владу Директорії.

• Кордон між Польщею і УНР встановлюєть­ся по лінії, на яку вийшли війська Пілсудського (до рік Збруч і Горинь).

• УНР вводить спільну з Польщею валюту.

• Права польських землевласників на зем­лю зберігаються.

• УНР погоджується на підпорядкування україн­ських залізниць польському управлінню.

• Збройні сили Петлюри підпорядковуються польському командуванню.

• Утримання польських військ в Україні здій­снюється за рахунок українського уряду.

• Озброєння петлюрівських дивізій здійснює польський уряд.

• УНР і Польща домовляються вести спільні бойові дії проти Росії і радянської України. 

Контрнаступ радянських військ в Україні

• Контрнаступ розпочався 26 травня — 5 червня 1920 р. 1-ша Кінна армія здійснила прорив поль­ської оборони під Уманню.

• Радянські війська захопили Житомир, Бердичів, форсували Дніпро на північ від Києва і створили для польської армії загрозу оточення.

• Польська армія почала відступати. 12 червня радянські війська увійшли в Київ.

• Одночасно розпочався наступ радянських військ у Білорусії.

• В липні Західний фронт провів наступ на Варшаву, Південно-Західний — на Львів.

• Між Збручем, Дніпром, Південним Бугом радянські війська зустріли стійкий опір армії С.Петлюри і біло­гвардійських загонів. Навіть після підписання перемир'я між Польщею і Радянською Росією та Україною армія С.Петлюри продовжувала бойові дії на Правобережжі до повного виснаження сил та ресурсів. У листопаді. 1920 р. залишки військ Петлюри відступили на територію Польщі.

• У серпні—вересні 1920 р. радянські війська, що не змогли взяти ані Варшаву, ані Львів, почали відступ у район Бердичева і Житомира.

Завершення польсько-радянської війни 1920 р.

· Війна виснажила сили противників, тому в жовтні 1920 р. Польща — з одного боку, Радянська Росія і УСРР — з другого доходять згоди щодо припинення бойових дій (перемир'я).

· В 1921 р. у Ризі було підписано мирний договір (Ризький мирний договір)*

. Згідно з цим доку­ментом Польща визнавала УСРР. До Польщі відходили Західна Волинь, Східна Галичина, Холмщина, Підляшшя, Західне Полісся.

· Польща зобов'язувалась додержуватись національних прав українців, що мешкали на її теренах.

В 1920 р. радянські війська провели наступ ще на одному фронті — в районі Криму, Перекопу, Кахо­вки. Тут знаходились рештки денікінських військ, а також білогвардійські війська (білогвардійці — прибічники повернення монархії), евакуйовані кораблями Антанти з Одеси і Новоросійська. Очолю­вав ці війська барон, генерал П.Врангель.

Україна в планах

Врангеля

· Остаточна мета Врангеля—відновлення "єдиної і неподільної" Росії, знищення більшовицької влади.

· Проголосивши себе головою уряду Півдня Росії, намагався створити незалежну Кримську республіку (вважав це тимчасовим заходом).

· Війська Врангеля розпочали наступ саме тоді, коли радянські війська вели бойові дії під Києвом (чер­вень 1920 p.). Це мало полегшити Польщі перемогу над Радянською Росією і Україною.

· Врангель провів переговори з делегацією УНР. Домовитись про союз з УНР не вдалося, тому що Врангель не визнавав незалежності України.

· Врангель намагався укласти військовий союз з Махно, але успіху не мав. Махно перейшов на бік більшовиків.

Досягнення української культури 1917-1920pp.

· Утворення Української Академії наук 24 листопада 1918 р. (президент В. Вернадський) і її плі­дна робота протягом всього періоду, що вивчається.

· Відкриття в 1918 р. вищих і середніх навчальних закладів з українською мовою викладання (університети в Києві, Кам'янці-Подільському).

· Розширення мережі вищих навчальних закладів. В 1920р. в Україні працювали 38 вузів; це було на­багато більше, аніж до революції. Скасовано платню за навчання, введено стипендію.

· Створення умов для вступу у вузи робітничої та селянської молоді за допомогою підготовчих робітничих факультетів (робітфаків).

· Розпочато ліквідацію неписьменності. У 1920 р. письменними стали 51,9% населення (порів­няно з 27,9% до революції). Ліквідація неписьменності здійснювалась радянською владою за допомогою державних і недержавних заходів, якими було охоплено доросле населення до 50 років. Дітей з восьми років навчали грамоті у школі.

· Відроджувалась культурно-освітня діяльність "Просвіт".

· Поява яскравих, талановитих творів в літературі (В.Сосюра "Третя рота", П.Тичина "Золотий гомін", "Сонячні кларнети", В.Чумак "Заспів", В.Елланський "Удари молота і серця" та ін.).

· Спостерігається плюралізм літературного процесу, вільне існування різних напрямків у літе­ратурі: неокласицизм, революційний романтизм, символізм, панфутуризм.

· Заснування в 1918 р. Українського театру драми та опери; створення інших театральних ко­лективів.

· Заснування в 1920 р. у Вінниці театру ім. І. Франка (пізніше театр переїхав до Києва).

· Створення в 1918 р. Державного Симфонічного оркестру (в 1919 р. отримав назву Республі­канського симфонічного оркестру ім. М. Лисенка), а також інших музичних колективів (хорів, капел). В цей час в Україні працювали видатні композитори: М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Г. Верьовка, Б. Лятошинський та ін.

· Створення численних самодіяльних колективів.

· Розвиток образотворчого мистецтва. Утворення Української Академії мистецтв (листопад 1917 p.), членами якої стали видатні українські художники (М. Бойчук, М. Бурачек, М. Жук, Г. Нарбут, В. Кричевський та ін.)

· Відкриття в Ромнах (на Сумщині) першого в Україні пам'ятника Т. Шевченку (скульптор І. Кавалерідзе, 1918p.).

Трагічний і суперечливий час не зміг не відбитися на розвитку культури. Культура опинилася в епіце­нтрі політичної боротьби, діячі культури поділялися владою на "своїх" і "чужих". Особливо яскраво ця тенденція виявилася в діяльності органів радянської влади.

Підпорядкування культурно-просвітницької діяльності політич­ним інтересам (1919-1920pp.)

 

Заходи

 

Наслідки

• Жорсткий контроль держав­них органів над діяльністю установ культури і освіти.

• Втрата творчої самостійності, пристосовування

• Примусове реформування закладів культури і освіти, спрямоване на зміцнення державної влади.

• Проведення реформ загальноосвітньої школи з метою перетворення шкіл у школи-комуни.

• Введення посади комісару вузу, обмеження самоуправ­ління вузів.

• Впровадження необгрунтованих новацій, що погіршували стан культури (наприклад, знесення дореволюційних пам'ятників, що мали художню цінність)

• Реорганізація всіх видів шкіл в державні загальноосвітні.

• Закриття "Ідейно ворожих" за­кладів культури, репресії про­ти діячів культури (з кінця 1920 р.).

• Закриття "Просвіт"

• Змушена емігрувати Українська республіканська капела

• Ліквідація університетів (і створення на їх базі Інститутів народної освіти)

• Закриття деяких театрів.

• Підтримка діячів пролетарської культури за класовою належністю, а не за талан­том.

• Зниження рівня культури, забуття або загибель культур­них надбань попередніх поколінь.


* Назва УСРР проіснувала до 1936 р. Конституція СРСР 1936 р. і Конституція УРСР визначила іншу послідовність понять: спочатку "радянська", потім "соціалістична"

* Ризький мирний договір стосувався не тільки земель України, але й Білорусії. Крім територіальних питань він вирішував і інші численні проблеми взаємовідносин з Польщею. Ретельніше цей документ ви вивчатимите на уроках Всесвітньої історії.