Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історичні статті

Cторінки історії села Молодятин

План

Молодятин на початку свого заснування.

Важлива галузь села – солеваріння.

Населення, релігія, освіта...

Археологія села та його розкопки.

"Хто ми, звідки про край, де ми народились і живемо"

1.Село Молодятин розміщене в північно-східній частині Гуцульщини. Відоме воно ще з ХVІ ст. хоча знайдені тут сокири-кельти доби пізньої бронзи засвідчують, що люди тут жили з прадавніх часів.

Первісна назва села – Демянівка, приблизний рік заснування 1560 р., тепер куток; Молодятки приблизно 1576 р. Засноване поза межами Демянівки, а теперішня назва села – Молодятин. Первісна назва села Демянівка можливо походить від імені жителя, чи прешопоселенця Демяна, але добре знаємо, що це була заслужена людина перед людьми, можливо воїн, а можливо старійшина роду.

Послідуюча назва села Молодятин, походить від молодої пари закоханих людей, що були вірні в коханні і гаразді, але не захотіли з якихось невідомих нам причин жити в Демянівці і перебрались за її межі. Посилились вони приблизно в теперішній горішній частині села, де є Барткова криниця.

Подальша історія села могла виглядати так: 1620 р. Татари напали на Покуття і знищили багато сіл. Внаслідок нападу ворога на Коломию загинули "Коломийські гродські книги" – важливе джерело вивчення історії не лише Коломийщини ХVІ ст. – але Гуцульщини.

Назва села, як гадаємо, походить від слів "молодь" і "тин". В топоніміці слов'ян слова "тин" означало охоронні, зміцнюючи укріплення навколо об'єкту, що оберігався, тобто населення.

Якщо виходити з нього, то можна припустити, що під час битви русичів з татарами всі молоді жителі села були вислані в безпечне місце, яке було зміцнене фортифікаційно і охоронялось воїнами. Про те свідчить і назва кутка "Кирин" 9тепер вулиця Ковпака). Також воно означало й охорону входу, в'їзду в провалля між горами. Так майже тепер розташований цей куток між двома великими горбами утворюючи ущелину.

Справді в Молодятині з півдня маємо вершину "Брунькова Гора", це найвища точка села назва якої незвичайна і звідки вона походить ми не знаємо, висотою 350 м. А з півночі пасмо хребта, що протягається від гори Лисеня до Демянівки (урочище Кобилиця). Між ними і є "Кармен". Це ще раз підтверджує, що назва Молодяни виникла у лиху годину і свідчить про захист молодих молодятинців від татарів у безпечному місці.

Первісний стан освіти в Молодятині важко засувати з браку джерел. Напевно, здавна лише священики уміли читати святе письмо в церквах та дяки, які в Крилося обслуговували богослужіння та інші церковні відправи, як читання Псалтирі над померлими, написання колядок, щедрівок. Першою школою в селі, яка мала громадсько-церковний характер, називали дяківською і виникла наприкінці ХVІІІ ст. в демянівці де біля церкви стояла невелика хатинка. Отримала таку назву від того, що вчителями тоді були церковні дяки, її ще називали парафіяльною, оскільки належало до парафії. В ній дяки вчили дітей церковного співу, складати букви слов'янського алфавіту, читати Святе Письмо, тропарі, кондаки, Псалтирі по успоших. З них виходили спочатку піддачі, а відтак дяки, яких громада дуже шанувала.

В селі жителі придавали немало сил для освіти молоді, тому громада які інші громади Прикарпаття вимагали дозволу від Австрійського уряду на відкриття народної школи. На їх наполегливі вимоги за офіційними розпорядженнями Галицького губернаторства 19 березня 1861 р. була відкрита в Молодятині перша початкова школа де першим вчителем школи був Микола Шевидзуський. А в 1902 р. Село має уже школу двокласну. В час війни (1941-1945) заняття в школі майже припинилося. Німці не думали давати освіту для українців. Тому в селі було чимало перерослих дітей, що пізніше мусили вчитись із школярами, що вчасно йшли до школи. Німці, угорці на бліндажі, окопи забрали парти, підлогу, вікна. Селяни в 1945-1946 рр. своїми силами завезли в школу деревину, пиломатеріали, парти, розібрали костел, євангельську церкву і таким чином відновили навчання дітей. Тимчасово навчались у хатах селян: Шкварчука, Стефурака Івана та ін.

З 1949 р. В селі почала діяти семирічна школа, тепер дев'ятирічна. Сучасне приміщення школи капітально побудовано в 1968 р. Першим директором школи в 1945 р. Була Савчук (Гаврилюк) Євдокія Миколаївна.

Мій Молодятин

1.Розквітають сади навесні

Все мов казці кругом оживає

Ця чарівність весни на селі

Молодятин наш прикрашає.

Приспів:

Молодятин, Молодятин

Я люблю тебе серцем й душею

Молодятин, Молодятин

Ти красиве й розквітне село

Як заглянути в кожну домівку

Всюди буйне життя розцвіло.

Молодятин, Молодятин

Я люблю тебе серцем й душею

Молодятин, Молодятин

Ти красиве й розквітне село

Як заглянути в кожну домівку

Всюди буйне життя розцвіло.

2.А як осінь загляне в село,

Мов барвистий килим намалює

Всіх прихожих полонить теплом

Молодятинцям радість дарує.

Приспів: т/с

3.Серед буків, смерек і ялин

Дзвінко пісня весела лунає

Запальний наш гуцульський танок

Прикарпатське село звеселяє.

Приспів: т/с.

4. На забавах святкових у нас

Як троїста музика заграє

То бадьора усмішка в цей час

На веселих устах не згасає.

Приспів: т/с.

5. Розквітають сади навесні,

Зеленіють ліси у Карпатах

Лиш смерічки стрункі й осяйні

Все стоять у задумливих шатах.

Приспів: т/с.

1.Розквітають сади навесні

Все мов казці кругом оживає

Ця чарівність весни на селі

Молодятин наш прикрашає.

Приспів:

Молодятин, Молодятин

Я люблю тебе серцем й душею

Молодятин, Молодятин

Ти красиве й розквітне село

Як заглянути в кожну домівку

Всюди буйне життя розцвіло.

Молодятин, Молодятин

Я люблю тебе серцем й душею

Молодятин, Молодятин

Ти красиве й розквітне село

Як заглянути в кожну домівку

Всюди буйне життя розцвіло.

2.А як осінь загляне в село,

Мов барвистий килим намалює

Всіх прихожих полонить теплом

Молодятинцям радість дарує.

Приспів: т/с

3.Серед буків, смерек і ялин

Дзвінко пісня весела лунає

Запальний наш гуцульський танок

Прикарпатське село звеселяє.

Приспів: т/с.

4. На забавах святкових у нас

Як троїста музика заграє

То бадьора усмішка в цей час

На веселих устах не згасає.

Приспів: т/с.

5. Розквітають сади навесні,

Зеленіють ліси у Карпатах

Лиш смерічки стрункі й осяйні

Все стоять у задумливих шатах.

Приспів: т/с.

Молодятин на початку свого заснування.

Важлива галузь села – солеваріння.

Населення, релігія, освіта...

Археологія села та його розкопки.

"Хто ми, звідки про край, де ми народились і живемо"

1.Село Молодятин розміщене в північно-східній частині Гуцульщини. Відоме воно ще з ХVІ ст. хоча знайдені тут сокири-кельти доби пізньої бронзи засвідчують, що люди тут жили з прадавніх часів.

Первісна назва села – Демянівка, приблизний рік заснування 1560 р., тепер куток; Молодятки приблизно 1576 р. Засноване поза межами Демянівки, а теперішня назва села – Молодятин. Первісна назва села Демянівка можливо походить від імені жителя, чи прешопоселенця Демяна, але добре знаємо, що це була заслужена людина перед людьми, можливо воїн, а можливо старійшина роду.

Послідуюча назва села Молодятин, походить від молодої пари закоханих людей, що були вірні в коханні і гаразді, але не захотіли з якихось невідомих нам причин жити в Демянівці і перебрались за її межі. Посилились вони приблизно в теперішній горішній частині села, де є Барткова криниця.

Подальша історія села могла виглядати так: 1620 р. Татари напали на Покуття і знищили багато сіл. Внаслідок нападу ворога на Коломию загинули "Коломийські гродські книги" – важливе джерело вивчення історії не лише Коломийщини ХVІ ст. – але Гуцульщини.

Назва села, як гадаємо, походить від слів "молодь" і "тин". В топоніміці слов'ян слова "тин" означало охоронні, зміцнюючи укріплення навколо об'єкту, що оберігався, тобто населення.

Якщо виходити з нього, то можна припустити, що під час битви русичів з татарами всі молоді жителі села були вислані в безпечне місце, яке було зміцнене фортифікаційно і охоронялось воїнами. Про те свідчить і назва кутка "Кирин" 9тепер вулиця Ковпака). Також воно означало й охорону входу, в'їзду в провалля між горами. Так майже тепер розташований цей куток між двома великими горбами утворюючи ущелину.

Справді в Молодятині з півдня маємо вершину "Брунькова Гора", це найвища точка села назва якої незвичайна і звідки вона походить ми не знаємо, висотою 350 м. А з півночі пасмо хребта, що протягається від гори Лисеня до Демянівки (урочище Кобилиця). Між ними і є "Кармен". Це ще раз підтверджує, що назва Молодяни виникла у лиху годину і свідчить про захист молодих молодятинців від татарів у безпечному місці.

Первісний стан освіти в Молодятині важко засувати з браку джерел. Напевно, здавна лише священики уміли читати святе письмо в церквах та дяки, які в Крилося обслуговували богослужіння та інші церковні відправи, як читання Псалтирі над померлими, написання колядок, щедрівок. Першою школою в селі, яка мала громадсько-церковний характер, називали дяківською і виникла наприкінці ХVІІІ ст. в демянівці де біля церкви стояла невелика хатинка. Отримала таку назву від того, що вчителями тоді були церковні дяки, її ще називали парафіяльною, оскільки належало до парафії. В ній дяки вчили дітей церковного співу, складати букви слов'янського алфавіту, читати Святе Письмо, тропарі, кондаки, Псалтирі по успоших. З них виходили спочатку піддачі, а відтак дяки, яких громада дуже шанувала.

В селі жителі придавали немало сил для освіти молоді, тому громада які інші громади Прикарпаття вимагали дозволу від Австрійського уряду на відкриття народної школи. На їх наполегливі вимоги за офіційними розпорядженнями Галицького губернаторства 19 березня 1861 р. була відкрита в Молодятині перша початкова школа де першим вчителем школи був Микола Шевидзуський. А в 1902 р. Село має уже школу двокласну. В час війни (1941-1945) заняття в школі майже припинилося. Німці не думали давати освіту для українців. Тому в селі було чимало перерослих дітей, що пізніше мусили вчитись із школярами, що вчасно йшли до школи. Німці, угорці на бліндажі, окопи забрали парти, підлогу, вікна. Селяни в 1945-1946 рр. своїми силами завезли в школу деревину, пиломатеріали, парти, розібрали костел, євангельську церкву і таким чином відновили навчання дітей. Тимчасово навчались у хатах селян: Шкварчука, Стефурака Івана та ін.

З 1949 р. В селі почала діяти семирічна школа, тепер дев'ятирічна. Сучасне приміщення школи капітально побудовано в 1968 р. Першим директором школи в 1945 р. Була Савчук (Гаврилюк) Євдокія Миколаївна.

Мій Молодятин

1.Розквітають сади навесні

Все мов казці кругом оживає

Ця чарівність весни на селі

Молодятин наш прикрашає.

Приспів:

Молодятин, Молодятин

Я люблю тебе серцем й душею

Молодятин, Молодятин

Ти красиве й розквітне село

Як заглянути в кожну домівку

Всюди буйне життя розцвіло.

Молодятин, Молодятин

Я люблю тебе серцем й душею

Молодятин, Молодятин

Ти красиве й розквітне село

Як заглянути в кожну домівку

Всюди буйне життя розцвіло.

2.А як осінь загляне в село,

Мов барвистий килим намалює

Всіх прихожих полонить теплом

Молодятинцям радість дарує.

Приспів: т/с

3.Серед буків, смерек і ялин

Дзвінко пісня весела лунає

Запальний наш гуцульський танок

Прикарпатське село звеселяє.

Приспів: т/с.

4. На забавах святкових у нас

Як троїста музика заграє

То бадьора усмішка в цей час

На веселих устах не згасає.

Приспів: т/с.

5. Розквітають сади навесні,

Зеленіють ліси у Карпатах

Лиш смерічки стрункі й осяйні

Все стоять у задумливих шатах.

Приспів: т/с.

1.Розквітають сади навесні

Все мов казці кругом оживає

Ця чарівність весни на селі

Молодятин наш прикрашає.

Приспів:

Молодятин, Молодятин

Я люблю тебе серцем й душею

Молодятин, Молодятин

Ти красиве й розквітне село

Як заглянути в кожну домівку

Всюди буйне життя розцвіло.

Молодятин, Молодятин

Я люблю тебе серцем й душею

Молодятин, Молодятин

Ти красиве й розквітне село

Як заглянути в кожну домівку

Всюди буйне життя розцвіло.

2.А як осінь загляне в село,

Мов барвистий килим намалює

Всіх прихожих полонить теплом

Молодятинцям радість дарує.

Приспів: т/с

3.Серед буків, смерек і ялин

Дзвінко пісня весела лунає

Запальний наш гуцульський танок

Прикарпатське село звеселяє.

Приспів: т/с.

4. На забавах святкових у нас

Як троїста музика заграє

То бадьора усмішка в цей час

На веселих устах не згасає.

Приспів: т/с.

5. Розквітають сади навесні,

Зеленіють ліси у Карпатах

Лиш смерічки стрункі й осяйні

Все стоять у задумливих шатах.

Приспів: т/с.

1.Село Молодятин розміщене в північно-східній частині Гуцульщини. Відоме воно ще з ХVІ ст. хоча знайдені тут сокири-кельти доби пізньої бронзи засвідчують, що люди тут жили з прадавніх часів.

Первісна назва села – Демянівка, приблизний рік заснування 1560 р., тепер куток; Молодятки приблизно 1576 р. Засноване поза межами Демянівки, а теперішня назва села – Молодятин. Первісна назва села Демянівка можливо походить від імені жителя, чи прешопоселенця Демяна, але добре знаємо, що це була заслужена людина перед людьми, можливо воїн, а можливо старійшина роду.

Послідуюча назва села Молодятин, походить від молодої пари закоханих людей, що були вірні в коханні і гаразді, але не захотіли з якихось невідомих нам причин жити в Демянівці і перебрались за її межі. Посилились вони приблизно в теперішній горішній частині села, де є Барткова криниця.

Подальша історія села могла виглядати так: 1620 р. Татари напали на Покуття і знищили багато сіл. Внаслідок нападу ворога на Коломию загинули "Коломийські гродські книги" – важливе джерело вивчення історії не лише Коломийщини ХVІ ст. – але Гуцульщини.

Назва села, як гадаємо, походить від слів "молодь" і "тин". В топоніміці слов'ян слова "тин" означало охоронні, зміцнюючи укріплення навколо об'єкту, що оберігався, тобто населення.

Якщо виходити з нього, то можна припустити, що під час битви русичів з татарами всі молоді жителі села були вислані в безпечне місце, яке було зміцнене фортифікаційно і охоронялось воїнами. Про те свідчить і назва кутка "Кирин" 9тепер вулиця Ковпака). Також воно означало й охорону входу, в'їзду в провалля між горами. Так майже тепер розташований цей куток між двома великими горбами утворюючи ущелину.

Справді в Молодятині з півдня маємо вершину "Брунькова Гора", це найвища точка села назва якої незвичайна і звідки вона походить ми не знаємо, висотою 350 м. А з півночі пасмо хребта, що протягається від гори Лисеня до Демянівки (урочище Кобилиця). Між ними і є "Кармен". Це ще раз підтверджує, що назва Молодяни виникла у лиху годину і свідчить про захист молодих молодятинців від татарів у безпечному місці.

Первісний стан освіти в Молодятині важко засувати з браку джерел. Напевно, здавна лише священики уміли читати святе письмо в церквах та дяки, які в Крилося обслуговували богослужіння та інші церковні відправи, як читання Псалтирі над померлими, написання колядок, щедрівок. Першою школою в селі, яка мала громадсько-церковний характер, називали дяківською і виникла наприкінці ХVІІІ ст. в демянівці де біля церкви стояла невелика хатинка. Отримала таку назву від того, що вчителями тоді були церковні дяки, її ще називали парафіяльною, оскільки належало до парафії. В ній дяки вчили дітей церковного співу, складати букви слов'янського алфавіту, читати Святе Письмо, тропарі, кондаки, Псалтирі по успоших. З них виходили спочатку піддачі, а відтак дяки, яких громада дуже шанувала.

В селі жителі придавали немало сил для освіти молоді, тому громада які інші громади Прикарпаття вимагали дозволу від Австрійського уряду на відкриття народної школи. На їх наполегливі вимоги за офіційними розпорядженнями Галицького губернаторства 19 березня 1861 р. була відкрита в Молодятині перша початкова школа де першим вчителем школи був Микола Шевидзуський. А в 1902 р. Село має уже школу двокласну. В час війни (1941-1945) заняття в школі майже припинилося. Німці не думали давати освіту для українців. Тому в селі було чимало перерослих дітей, що пізніше мусили вчитись із школярами, що вчасно йшли до школи. Німці, угорці на бліндажі, окопи забрали парти, підлогу, вікна. Селяни в 1945-1946 рр. своїми силами завезли в школу деревину, пиломатеріали, парти, розібрали костел, євангельську церкву і таким чином відновили навчання дітей. Тимчасово навчались у хатах селян: Шкварчука, Стефурака Івана та ін.

З 1949 р. В селі почала діяти семирічна школа, тепер дев'ятирічна. Сучасне приміщення школи капітально побудовано в 1968 р. Першим директором школи в 1945 р. Була Савчук (Гаврилюк) Євдокія Миколаївна.

Мій Молодятин

1.Розквітають сади навесні

Все мов казці кругом оживає

Ця чарівність весни на селі

Молодятин наш прикрашає.

Приспів:

Молодятин, Молодятин

Я люблю тебе серцем й душею

Молодятин, Молодятин

Ти красиве й розквітне село

Як заглянути в кожну домівку

Всюди буйне життя розцвіло.

Молодятин, Молодятин

Я люблю тебе серцем й душею

Молодятин, Молодятин

Ти красиве й розквітне село

Як заглянути в кожну домівку

Всюди буйне життя розцвіло.

2.А як осінь загляне в село,

Мов барвистий килим намалює

Всіх прихожих полонить теплом

Молодятинцям радість дарує.

Приспів: т/с

3.Серед буків, смерек і ялин

Дзвінко пісня весела лунає

Запальний наш гуцульський танок

Прикарпатське село звеселяє.

Приспів: т/с.

4. На забавах святкових у нас

Як троїста музика заграє

То бадьора усмішка в цей час

На веселих устах не згасає.

Приспів: т/с.

5. Розквітають сади навесні,

Зеленіють ліси у Карпатах

Лиш смерічки стрункі й осяйні

Все стоять у задумливих шатах.

Приспів: т/с.

1.Розквітають сади навесні

Все мов казці кругом оживає

Ця чарівність весни на селі

Молодятин наш прикрашає.

Приспів:

Молодятин, Молодятин

Я люблю тебе серцем й душею

Молодятин, Молодятин

Ти красиве й розквітне село

Як заглянути в кожну домівку

Всюди буйне життя розцвіло.

Молодятин, Молодятин

Я люблю тебе серцем й душею

Молодятин, Молодятин

Ти красиве й розквітне село

Як заглянути в кожну домівку

Всюди буйне життя розцвіло.

2.А як осінь загляне в село,

Мов барвистий килим намалює

Всіх прихожих полонить теплом

Молодятинцям радість дарує.

Приспів: т/с

3.Серед буків, смерек і ялин

Дзвінко пісня весела лунає

Запальний наш гуцульський танок

Прикарпатське село звеселяє.

Приспів: т/с.

4. На забавах святкових у нас

Як троїста музика заграє

То бадьора усмішка в цей час

На веселих устах не згасає.

Приспів: т/с.

5. Розквітають сади навесні,

Зеленіють ліси у Карпатах

Лиш смерічки стрункі й осяйні

Все стоять у задумливих шатах.

Приспів: т/с.