Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історичні статті

Деякі історичні умови виникнення запорізького козацтва

Одним з найскладніших питань в історії запорізького козацтва є його походження. Незначна кількість джерел не дає змоги в більш менш повній мірі відповісти на деякі важливі аспекти цього процесу. В той чи іншій мірі виникнення запорізького козацтва і й сьогодні викликає велику увагу дослідників, адже це призвело до значної трансформації в історичному шляху українських земель і в певній мірі й всього східноєвропейського регіону. Поява козацтва відкрила в вітчизняній історії добу з новим змістом і складом і тому необхідно передовсім з'ясувати, наскільки це можливо, причини та закономірності її початку. Це дозволить в більшій мірі збагнути зміст та процеси як окремого розглядуваного історичного часу так і всієї історії України. В деякій мірі, щоб збагнути причини появи козацтва необхідно звернутися перш за все до загального змісту розвитку середньовічної України. Головне в цьому питанні полягає в географічному розташуванні земель української народності, яке в результаті розселення східнослов'янських племен пролягло чи по степовій території, чи на кордоні з неї. Прикордонний характер України згодом знайшов відображення в її назві, як території, розташованій на стику войовничого кочового та осілого землеробського світів. Боротьба з племінними союзами кочовиків була одним з головних змістів у час існування Київської Русі, в часи ж завершення процесу формування української народності її значення ще більш посилилось. Тиск кочової цивілізації не дозволив завершити формування української середньовічної держави. В цьому відношенні в середньовічній історії України багато спільного з відповідною добою в історією Росії, яка, внаслідок свого прикордонного розташування, також вела запеклу боротьбу зі степом, проте змогла, врешті, перемогти в ній та підкорити кочовиків своїй владі. Українське суспільство ж не мало достатньої сили подолати сили степу і в результаті було піддано значній трансформації. Таким чином українське середньовічне суспільство являло собою суспільство синтезу східних та західних впливів. Впливи європейської цивілізації позначалися головним чином в засвоєнні передових технологій та суспільно—економічних ідей, вони більш сильними та тривалими, їхніми головними осередками були українські міста, східні впливи витікали з необхідності більш ефективного протистояння натиску кочового світу й результату цього натиску. Виникнення запорізького козацтва й було реакцією українського суспільства на тиск як з заходу так і зі сходу.

Важливе питання при розгляді обставин виникнення козацтва полягає в часі його появи. Цей хронологічний відрізок можна окреслити кінцем XV — першою половиною XVI ст., проте необхідно з'ясувати чому саме на цей час припала ця подія. Цьому важливому питанню, зважаючи на його складність і брак джерел відводится порівняно мало місця в дослідженням етногенезу козаків. Протягом доби середньовіччя відоме існування в південних степах кількох суспільних груп, які дослідники відносять до передісторії козацтва. Різке збільшення кількості населення степової території України в час змін кінця середньовіччя та поступового переходу до нового суспільства безпосередньо вплинуло на формування запорізького козацтва. Можна стверджувати, що в певній мірі до появи запорізького козацтва причетні зміни, що відбулися в передових країнах Європи,які призвели до трансформації суспільної ситуації в Україні. Зміни ці пов'язані з початком переходу від середньовічного до ранньобуржуазного суспільства. XV — XVI століття були часом кардинальних змін в європейському регіоні, відображених в появі нових технологій, географічних відкриттях, бурхливих суспільних потрясіннях. В цей час зв'язки українських земель з заходом значно посилюються1. В цей час на території України відбувається зростання міської мережі, але головні зміни відбувалися в сільському середовищі, коли на межі XV — XVI ст. під впливом розвитку початкових форм буржуазних відносин в Західній Європі і значному зростанню цін на продовольчі товари у східній її частині відбувається процес другого видання кріпацтва. Розповсюдження примусової залежності серед сільських виробників в західних районах призводить до переселення частини їх мешканців до малозаселених східних території, де були відносно вільні умови життя. В степовому регіоні, як засвідчують археологічні матеріали, протягом XIV — XV відбувалися процеси контактування та змішування представників осілої та кочової культур і які, згодом, безперечно, вплинули на формування матеріального та суспільного ладу запорізького козацтва2. Степовий фактор почав відігравати дуже важливу роль в цей час, коли відбувалися рішучі зміни в структурі суспільства. Великі масиви степової території з малої плотністю населення давали можливість сільським виробникам з західних земель, де вже розпочалися процеси покріпачення, знову отримати вільний статус. Перші українські козаки,найраніші письмові згадки про яких відносяться до 80 — 90 років XV століття, найімовірніше були вихідцями з місцевого населення Подніпров'я,але розвиток і кількісне зростання як українського в цілому так і запорізького козацтва зокрема, був головним чином підштовхнуте суспільними процесами другого видання кріпацтва на українських землях3. Оригінальна суспільно—політична організація козаків з помітними східними впливами безсумнівно склалася внаслідок етнічного змішування та інших різноманітні контактів. Наявні джерела не дають змоги ясно уявити хід цього процесу але деякі археологічні матеріали засвідчують факти запозичення деяких побутових та поховальних обрядів представниками осілої та кочової цивілізації протягом XIII — XIV ст.4. На початку XV ст. ситуація дещо змінилася внаслідок формування Кримського ханства, яке спрямувало вістря своєї агресії на ці території.

Але разом із тим воно справило певний вплив на формування козацької організації та їхнього згуртування навколо зовнішньої загрози. Підсумовуючи, можна зазначити, що одним з важливих факторів складання оригінальної організації запорізького козацтва було багатовікове спілкування на порубіжних територіях Подніпров'я представників кочового та землеробського світів, які згодом зазнали натиску кримських татар. Натиск Кримського ханства, яке здійснило в кінці XV століття кілька спустошливих походів на територію Подніпров'я був в певній мірі викликом для населення останнього, яке відтепер почало згуртовуватися для відсічі зовнішньої загрози5. В цей час розпочався зовнішній тиск на українське суспільство із заходу, запровадження нових додаткових феодальних повинностей викликало певний відтік населення на степові території, які поповнювали ряди, створюваної в цей час козацької організації. Пізніше, в XVI столітті на територію Подніпров'я почали просуватися польські феодальні землевласники, що ставили під свій контроль тамтешніх селян. Під цим тиском і оформилося остаточно на недоступних для поляків крайніх південних землях організація запорізьких козаків. Таким чином, можна стверджувати, що виникнення, як запорізького так і українського козацтва в цілому саме в хронологічний відрізок кінця XV –XVIст. відбулося внаслідок різкої зміни суспільно-політичного клімату на українських землях в окреслений час. Твердження, що в результаті агресії кримського ханства, з одного боку і натиску польсько-литовських феодалів з заходу українське суспільство опинилося під загрозою знищення, видається цілком справедливим6. Як було зазначено вище, протягом середньовічної історії України в той чи іншій мірі відбувалися контакти кочової та осілої цивілізації, які утворювали певні соціальні групи, в яких можна бачити попередників козаків, проте вирішальну роль синтез сходу та заходу зіграв саме в кінці XV — XVI століть в час вирішальних змін. Тиск феодального західного світу, що переходив від середньовіччя до "Нового часу" й поширював на українське порубіжжя кріпацтво і тиск агресивного кочового сходу були своєрідним викликом для України, сильною зовнішньою загрозою, яка викликала відповідну реакцію. Такою реакцією українського суспільства на зовнішні чинники і стало формування структури запорізького козацтва. Мешканці порубіжної території, які проводили давні контакти та змішувалися з кочовиками почали згуртовуватися під зовнішнім тиском, просування ж польсько—литовських феодалів із заходу призвело до остаточного оформлення структури запорізького козацтва. І, зважаючи на наведені міркування, якщо однією з головних причин оформлення козацької організації були процеси пов'язані з другим виданням кріпацтва, явища в свою чергу викликаного переходом від середньовіччя до ранньобуржуазного суспільства і репрезентуючого трансформований феодалізм, то й на створення козацької організації — результат цих процесів — можна дивитися, як на явище, властиве трансформованому середньовіччю, ознаку змін в українському суспільстві7.

Таким чином, як ми бачимо, головним негативним фактором в історії середньовічної України було її географічне розташування між сильними сусідами, які своїм тиском не дали сформуватися українській державі. Але прикордонний характер України з іншого боку давав можливість згуртуватися і, згодом, продовжити боротьбу за здобуття власної державності. Степовий, порубіжний характер розташування України, яка піддавалася періодичному тиску, як зі згоду так із заходу, з одного боку серйозно утруднював її розвиток, як державної структури, а з іншого, степи стали тією територією на якій була створена нова суспільна організація у вигляді запорізького та українського в цілому козацтва, яке встало на захист прав українського суспільства. Створення козацтва розпочалося саме в кінці XV—XVI ст., коли зовнішній тиск особливо посилився — це був виклик українському суспільству в відповідь на який й було створено козацтво, як дійова сила, здатна протистояти цьому тискові. Можна припустити, що спочатку на створена козацької організації впливав східний фактор Кримського ханства, що розпочало свою агресію, згодом почав діяти й західний фактор у вигляді запровадження кріпацької залежності і просування на порубіжні території польсько-литовських феодалів. Останні зустріли на цих територіях осіле населення, що намагалося протидіяти створення тут фільваркової системи. Місцеве населення Подніпров'я й ті, що переселилися сюди, невипадково почали протидіяти політиці, проводи мій тут польсько-литовськими феодалами, справедливо вважаючи ці землі своєю власністю,а їх ново проголошених хазяїв іноземними загарбниками. Тому можна припустити, що в цьому первісному протиріччі знаходиться основа майбутніх збройних конфліктів на Подніпров'ї, що вилилися, згодом в серію козацько-селянських повстань.

Виникнення запорізького козацтва було в певні мірі поворотним моментом в вітчизняній історії, започаткувавши в її структурі нову добу. Її виникнення було викликана всіма тими змінами, що відбулися, як у західно так і у східноєвропейському регіонах, потягом XV — XVIст. і призвели до змін у співвідношенні сил як на західних так і на східних кордонах українського суспільства, примушуючи його до протидіючого рух

Але разом із тим воно справило певний вплив на формування козацької організації та їхнього згуртування навколо зовнішньої загрози. Підсумовуючи, можна зазначити, що одним з важливих факторів складання оригінальної організації запорізького козацтва було багатовікове спілкування на порубіжних територіях Подніпров'я представників кочового та землеробського світів, які згодом зазнали натиску кримських татар. Натиск Кримського ханства, яке здійснило в кінці XV століття кілька спустошливих походів на територію Подніпров'я був в певній мірі викликом для населення останнього, яке відтепер почало згуртовуватися для відсічі зовнішньої загрози5. В цей час розпочався зовнішній тиск на українське суспільство із заходу, запровадження нових додаткових феодальних повинностей викликало певний відтік населення на степові території, які поповнювали ряди, створюваної в цей час козацької організації. Пізніше, в XVI столітті на територію Подніпров'я почали просуватися польські феодальні землевласники, що ставили під свій контроль тамтешніх селян. Під цим тиском і оформилося остаточно на недоступних для поляків крайніх південних землях організація запорізьких козаків. Таким чином, можна стверджувати, що виникнення, як запорізького так і українського козацтва в цілому саме в хронологічний відрізок кінця XV –XVIст. відбулося внаслідок різкої зміни суспільно-політичного клімату на українських землях в окреслений час. Твердження, що в результаті агресії кримського ханства, з одного боку і натиску польсько-литовських феодалів з заходу українське суспільство опинилося під загрозою знищення, видається цілком справедливим6. Як було зазначено вище, протягом середньовічної історії України в той чи іншій мірі відбувалися контакти кочової та осілої цивілізації, які утворювали певні соціальні групи, в яких можна бачити попередників козаків, проте вирішальну роль синтез сходу та заходу зіграв саме в кінці XV — XVI століть в час вирішальних змін. Тиск феодального західного світу, що переходив від середньовіччя до "Нового часу" й поширював на українське порубіжжя кріпацтво і тиск агресивного кочового сходу були своєрідним викликом для України, сильною зовнішньою загрозою, яка викликала відповідну реакцію. Такою реакцією українського суспільства на зовнішні чинники і стало формування структури запорізького козацтва. Мешканці порубіжної території, які проводили давні контакти та змішувалися з кочовиками почали згуртовуватися під зовнішнім тиском, просування ж польсько—литовських феодалів із заходу призвело до остаточного оформлення структури запорізького козацтва. І, зважаючи на наведені міркування, якщо однією з головних причин оформлення козацької організації були процеси пов'язані з другим виданням кріпацтва, явища в свою чергу викликаного переходом від середньовіччя до ранньобуржуазного суспільства і репрезентуючого трансформований феодалізм, то й на створення козацької організації — результат цих процесів — можна дивитися, як на явище, властиве трансформованому середньовіччю, ознаку змін в українському суспільстві7.

Таким чином, як ми бачимо, головним негативним фактором в історії середньовічної України було її географічне розташування між сильними сусідами, які своїм тиском не дали сформуватися українській державі. Але прикордонний характер України з іншого боку давав можливість згуртуватися і, згодом, продовжити боротьбу за здобуття власної державності. Степовий, порубіжний характер розташування України, яка піддавалася періодичному тиску, як зі згоду так із заходу, з одного боку серйозно утруднював її розвиток, як державної структури, а з іншого, степи стали тією територією на якій була створена нова суспільна організація у вигляді запорізького та українського в цілому козацтва, яке встало на захист прав українського суспільства. Створення козацтва розпочалося саме в кінці XV—XVI ст., коли зовнішній тиск особливо посилився — це був виклик українському суспільству в відповідь на який й було створено козацтво, як дійова сила, здатна протистояти цьому тискові. Можна припустити, що спочатку на створена козацької організації впливав східний фактор Кримського ханства, що розпочало свою агресію, згодом почав діяти й західний фактор у вигляді запровадження кріпацької залежності і просування на порубіжні території польсько-литовських феодалів. Останні зустріли на цих територіях осіле населення, що намагалося протидіяти створення тут фільваркової системи. Місцеве населення Подніпров'я й ті, що переселилися сюди, невипадково почали протидіяти політиці, проводи мій тут польсько-литовськими феодалами, справедливо вважаючи ці землі своєю власністю,а їх ново проголошених хазяїв іноземними загарбниками. Тому можна припустити, що в цьому первісному протиріччі знаходиться основа майбутніх збройних конфліктів на Подніпров'ї, що вилилися, згодом в серію козацько-селянських повстань.

Виникнення запорізького козацтва було в певні мірі поворотним моментом в вітчизняній історії, започаткувавши в її структурі нову добу. Її виникнення було викликана всіма тими змінами, що відбулися, як у західно так і у східноєвропейському регіонах, потягом XV — XVIст. і призвели до змін у співвідношенні сил як на західних так і на східних кордонах українського суспільства, примушуючи його до протидіючого рухнайскладніших питань в історії запорізького козацтва є його походження. Незначна кількість джерел не дає змоги в більш менш повній мірі відповісти на деякі важливі аспекти цього процесу. В той чи іншій мірі виникнення запорізького козацтва і й сьогодні викликає велику увагу дослідників, адже це призвело до значної трансформації в історичному шляху українських земель і в певній мірі й всього східноєвропейського регіону. Поява козацтва відкрила в вітчизняній історії добу з новим змістом і складом і тому необхідно передовсім з'ясувати, наскільки це можливо, причини та закономірності її початку. Це дозволить в більшій мірі збагнути зміст та процеси як окремого розглядуваного історичного часу так і всієї історії України. В деякій мірі, щоб збагнути причини появи козацтва необхідно звернутися перш за все до загального змісту розвитку середньовічної України. Головне в цьому питанні полягає в географічному розташуванні земель української народності, яке в результаті розселення східнослов'янських племен пролягло чи по степовій території, чи на кордоні з неї. Прикордонний характер України згодом знайшов відображення в її назві, як території, розташованій на стику войовничого кочового та осілого землеробського світів. Боротьба з племінними союзами кочовиків була одним з головних змістів у час існування Київської Русі, в часи ж завершення процесу формування української народності її значення ще більш посилилось. Тиск кочової цивілізації не дозволив завершити формування української середньовічної держави. В цьому відношенні в середньовічній історії України багато спільного з відповідною добою в історією Росії, яка, внаслідок свого прикордонного розташування, також вела запеклу боротьбу зі степом, проте змогла, врешті, перемогти в ній та підкорити кочовиків своїй владі. Українське суспільство ж не мало достатньої сили подолати сили степу і в результаті було піддано значній трансформації. Таким чином українське середньовічне суспільство являло собою суспільство синтезу східних та західних впливів. Впливи європейської цивілізації позначалися головним чином в засвоєнні передових технологій та суспільно—економічних ідей, вони більш сильними та тривалими, їхніми головними осередками були українські міста, східні впливи витікали з необхідності більш ефективного протистояння натиску кочового світу й результату цього натиску. Виникнення запорізького козацтва й було реакцією українського суспільства на тиск як з заходу так і зі сходу.

Важливе питання при розгляді обставин виникнення козацтва полягає в часі його появи. Цей хронологічний відрізок можна окреслити кінцем XV — першою половиною XVI ст., проте необхідно з'ясувати чому саме на цей час припала ця подія. Цьому важливому питанню, зважаючи на його складність і брак джерел відводится порівняно мало місця в дослідженням етногенезу козаків. Протягом доби середньовіччя відоме існування в південних степах кількох суспільних груп, які дослідники відносять до передісторії козацтва. Різке збільшення кількості населення степової території України в час змін кінця середньовіччя та поступового переходу до нового суспільства безпосередньо вплинуло на формування запорізького козацтва. Можна стверджувати, що в певній мірі до появи запорізького козацтва причетні зміни, що відбулися в передових країнах Європи,які призвели до трансформації суспільної ситуації в Україні. Зміни ці пов'язані з початком переходу від середньовічного до ранньобуржуазного суспільства. XV — XVI століття були часом кардинальних змін в європейському регіоні, відображених в появі нових технологій, географічних відкриттях, бурхливих суспільних потрясіннях. В цей час зв'язки українських земель з заходом значно посилюються1. В цей час на території України відбувається зростання міської мережі, але головні зміни відбувалися в сільському середовищі, коли на межі XV — XVI ст. під впливом розвитку початкових форм буржуазних відносин в Західній Європі і значному зростанню цін на продовольчі товари у східній її частині відбувається процес другого видання кріпацтва. Розповсюдження примусової залежності серед сільських виробників в західних районах призводить до переселення частини їх мешканців до малозаселених східних території, де були відносно вільні умови життя. В степовому регіоні, як засвідчують археологічні матеріали, протягом XIV — XV відбувалися процеси контактування та змішування представників осілої та кочової культур і які, згодом, безперечно, вплинули на формування матеріального та суспільного ладу запорізького козацтва2. Степовий фактор почав відігравати дуже важливу роль в цей час, коли відбувалися рішучі зміни в структурі суспільства. Великі масиви степової території з малої плотністю населення давали можливість сільським виробникам з західних земель, де вже розпочалися процеси покріпачення, знову отримати вільний статус. Перші українські козаки,найраніші письмові згадки про яких відносяться до 80 — 90 років XV століття, найімовірніше були вихідцями з місцевого населення Подніпров'я,але розвиток і кількісне зростання як українського в цілому так і запорізького козацтва зокрема, був головним чином підштовхнуте суспільними процесами другого видання кріпацтва на українських землях3. Оригінальна суспільно—політична організація козаків з помітними східними впливами безсумнівно склалася внаслідок етнічного змішування та інших різноманітні контактів. Наявні джерела не дають змоги ясно уявити хід цього процесу але деякі археологічні матеріали засвідчують факти запозичення деяких побутових та поховальних обрядів представниками осілої та кочової цивілізації протягом XIII — XIV ст.4. На початку XV ст. ситуація дещо змінилася внаслідок формування Кримського ханства, яке спрямувало вістря своєї агресії на ці території.

Але разом із тим воно справило певний вплив на формування козацької організації та їхнього згуртування навколо зовнішньої загрози. Підсумовуючи, можна зазначити, що одним з важливих факторів складання оригінальної організації запорізького козацтва було багатовікове спілкування на порубіжних територіях Подніпров'я представників кочового та землеробського світів, які згодом зазнали натиску кримських татар. Натиск Кримського ханства, яке здійснило в кінці XV століття кілька спустошливих походів на територію Подніпров'я був в певній мірі викликом для населення останнього, яке відтепер почало згуртовуватися для відсічі зовнішньої загрози5. В цей час розпочався зовнішній тиск на українське суспільство із заходу, запровадження нових додаткових феодальних повинностей викликало певний відтік населення на степові території, які поповнювали ряди, створюваної в цей час козацької організації. Пізніше, в XVI столітті на територію Подніпров'я почали просуватися польські феодальні землевласники, що ставили під свій контроль тамтешніх селян. Під цим тиском і оформилося остаточно на недоступних для поляків крайніх південних землях організація запорізьких козаків. Таким чином, можна стверджувати, що виникнення, як запорізького так і українського козацтва в цілому саме в хронологічний відрізок кінця XV –XVIст. відбулося внаслідок різкої зміни суспільно-політичного клімату на українських землях в окреслений час. Твердження, що в результаті агресії кримського ханства, з одного боку і натиску польсько-литовських феодалів з заходу українське суспільство опинилося під загрозою знищення, видається цілком справедливим6. Як було зазначено вище, протягом середньовічної історії України в той чи іншій мірі відбувалися контакти кочової та осілої цивілізації, які утворювали певні соціальні групи, в яких можна бачити попередників козаків, проте вирішальну роль синтез сходу та заходу зіграв саме в кінці XV — XVI століть в час вирішальних змін. Тиск феодального західного світу, що переходив від середньовіччя до "Нового часу" й поширював на українське порубіжжя кріпацтво і тиск агресивного кочового сходу були своєрідним викликом для України, сильною зовнішньою загрозою, яка викликала відповідну реакцію. Такою реакцією українського суспільства на зовнішні чинники і стало формування структури запорізького козацтва. Мешканці порубіжної території, які проводили давні контакти та змішувалися з кочовиками почали згуртовуватися під зовнішнім тиском, просування ж польсько—литовських феодалів із заходу призвело до остаточного оформлення структури запорізького козацтва. І, зважаючи на наведені міркування, якщо однією з головних причин оформлення козацької організації були процеси пов'язані з другим виданням кріпацтва, явища в свою чергу викликаного переходом від середньовіччя до ранньобуржуазного суспільства і репрезентуючого трансформований феодалізм, то й на створення козацької організації — результат цих процесів — можна дивитися, як на явище, властиве трансформованому середньовіччю, ознаку змін в українському суспільстві7.

Таким чином, як ми бачимо, головним негативним фактором в історії середньовічної України було її географічне розташування між сильними сусідами, які своїм тиском не дали сформуватися українській державі. Але прикордонний характер України з іншого боку давав можливість згуртуватися і, згодом, продовжити боротьбу за здобуття власної державності. Степовий, порубіжний характер розташування України, яка піддавалася періодичному тиску, як зі згоду так із заходу, з одного боку серйозно утруднював її розвиток, як державної структури, а з іншого, степи стали тією територією на якій була створена нова суспільна організація у вигляді запорізького та українського в цілому козацтва, яке встало на захист прав українського суспільства. Створення козацтва розпочалося саме в кінці XV—XVI ст., коли зовнішній тиск особливо посилився — це був виклик українському суспільству в відповідь на який й було створено козацтво, як дійова сила, здатна протистояти цьому тискові. Можна припустити, що спочатку на створена козацької організації впливав східний фактор Кримського ханства, що розпочало свою агресію, згодом почав діяти й західний фактор у вигляді запровадження кріпацької залежності і просування на порубіжні території польсько-литовських феодалів. Останні зустріли на цих територіях осіле населення, що намагалося протидіяти створення тут фільваркової системи. Місцеве населення Подніпров'я й ті, що переселилися сюди, невипадково почали протидіяти політиці, проводи мій тут польсько-литовськими феодалами, справедливо вважаючи ці землі своєю власністю,а їх ново проголошених хазяїв іноземними загарбниками. Тому можна припустити, що в цьому первісному протиріччі знаходиться основа майбутніх збройних конфліктів на Подніпров'ї, що вилилися, згодом в серію козацько-селянських повстань.

Виникнення запорізького козацтва було в певні мірі поворотним моментом в вітчизняній історії, започаткувавши в її структурі нову добу. Її виникнення було викликана всіма тими змінами, що відбулися, як у західно так і у східноєвропейському регіонах, потягом XV — XVIст. і призвели до змін у співвідношенні сил як на західних так і на східних кордонах українського суспільства, примушуючи його до протидіючого рух

Але разом із тим воно справило певний вплив на формування козацької організації та їхнього згуртування навколо зовнішньої загрози. Підсумовуючи, можна зазначити, що одним з важливих факторів складання оригінальної організації запорізького козацтва було багатовікове спілкування на порубіжних територіях Подніпров'я представників кочового та землеробського світів, які згодом зазнали натиску кримських татар. Натиск Кримського ханства, яке здійснило в кінці XV століття кілька спустошливих походів на територію Подніпров'я був в певній мірі викликом для населення останнього, яке відтепер почало згуртовуватися для відсічі зовнішньої загрози5. В цей час розпочався зовнішній тиск на українське суспільство із заходу, запровадження нових додаткових феодальних повинностей викликало певний відтік населення на степові території, які поповнювали ряди, створюваної в цей час козацької організації. Пізніше, в XVI столітті на територію Подніпров'я почали просуватися польські феодальні землевласники, що ставили під свій контроль тамтешніх селян. Під цим тиском і оформилося остаточно на недоступних для поляків крайніх південних землях організація запорізьких козаків. Таким чином, можна стверджувати, що виникнення, як запорізького так і українського козацтва в цілому саме в хронологічний відрізок кінця XV –XVIст. відбулося внаслідок різкої зміни суспільно-політичного клімату на українських землях в окреслений час. Твердження, що в результаті агресії кримського ханства, з одного боку і натиску польсько-литовських феодалів з заходу українське суспільство опинилося під загрозою знищення, видається цілком справедливим6. Як було зазначено вище, протягом середньовічної історії України в той чи іншій мірі відбувалися контакти кочової та осілої цивілізації, які утворювали певні соціальні групи, в яких можна бачити попередників козаків, проте вирішальну роль синтез сходу та заходу зіграв саме в кінці XV — XVI століть в час вирішальних змін. Тиск феодального західного світу, що переходив від середньовіччя до "Нового часу" й поширював на українське порубіжжя кріпацтво і тиск агресивного кочового сходу були своєрідним викликом для України, сильною зовнішньою загрозою, яка викликала відповідну реакцію. Такою реакцією українського суспільства на зовнішні чинники і стало формування структури запорізького козацтва. Мешканці порубіжної території, які проводили давні контакти та змішувалися з кочовиками почали згуртовуватися під зовнішнім тиском, просування ж польсько—литовських феодалів із заходу призвело до остаточного оформлення структури запорізького козацтва. І, зважаючи на наведені міркування, якщо однією з головних причин оформлення козацької організації були процеси пов'язані з другим виданням кріпацтва, явища в свою чергу викликаного переходом від середньовіччя до ранньобуржуазного суспільства і репрезентуючого трансформований феодалізм, то й на створення козацької організації — результат цих процесів — можна дивитися, як на явище, властиве трансформованому середньовіччю, ознаку змін в українському суспільстві7.

Таким чином, як ми бачимо, головним негативним фактором в історії середньовічної України було її географічне розташування між сильними сусідами, які своїм тиском не дали сформуватися українській державі. Але прикордонний характер України з іншого боку давав можливість згуртуватися і, згодом, продовжити боротьбу за здобуття власної державності. Степовий, порубіжний характер розташування України, яка піддавалася періодичному тиску, як зі згоду так із заходу, з одного боку серйозно утруднював її розвиток, як державної структури, а з іншого, степи стали тією територією на якій була створена нова суспільна організація у вигляді запорізького та українського в цілому козацтва, яке встало на захист прав українського суспільства. Створення козацтва розпочалося саме в кінці XV—XVI ст., коли зовнішній тиск особливо посилився — це був виклик українському суспільству в відповідь на який й було створено козацтво, як дійова сила, здатна протистояти цьому тискові. Можна припустити, що спочатку на створена козацької організації впливав східний фактор Кримського ханства, що розпочало свою агресію, згодом почав діяти й західний фактор у вигляді запровадження кріпацької залежності і просування на порубіжні території польсько-литовських феодалів. Останні зустріли на цих територіях осіле населення, що намагалося протидіяти створення тут фільваркової системи. Місцеве населення Подніпров'я й ті, що переселилися сюди, невипадково почали протидіяти політиці, проводи мій тут польсько-литовськими феодалами, справедливо вважаючи ці землі своєю власністю,а їх ново проголошених хазяїв іноземними загарбниками. Тому можна припустити, що в цьому первісному протиріччі знаходиться основа майбутніх збройних конфліктів на Подніпров'ї, що вилилися, згодом в серію козацько-селянських повстань.

Виникнення запорізького козацтва було в певні мірі поворотним моментом в вітчизняній історії, започаткувавши в її структурі нову добу. Її виникнення було викликана всіма тими змінами, що відбулися, як у західно так і у східноєвропейському регіонах, потягом XV — XVIст. і призвели до змін у співвідношенні сил як на західних так і на східних кордонах українського суспільства, примушуючи його до протидіючого рух